- В Белграді знов відбудуться місцеві вибори
Голова парламенту Сербії Ана Брнабич призначила місцеві вибори у Белграді на 2 червня.
Як відомо, опозиційна коаліція “Сербія проти насильства” після голосування на парламентських та місцевих виборах, що відбулися 17 грудня минулого року, звинуватила владу у виборчих маніпуляціях. Міжнародні спостерігачі теж заявляли про порушення на виборах.
Втім, причиною проведення нових виборів в столиці Сербії стала інша причина – місцева скупщина не змогла розпочати свою роботу, тому що не було сформовано більшість.
Рішення про нові вибори можна вважати компромісним рішенням, яке ухвалила сербська влада на тлі зауважень щодо порушень, і на яке погодилися і міжнародна спільнота, і опозиція.
- Сербія буде боротися проти прийому Косова до Ради Європи
На позачерговому засіданні уряду президент Сербії Александар Вучич звернувся з проханням сформувати спеціальну команду, яка «боротиметься за Сербію» проти ініціативи щодо вступу Косово до Ради Європи. Це питання буде обговорюватися на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у 16 квітня, а 16 чи 17 травня Комітет міністрів РЄ має ухвалити остаточне рішення.
Вучич наголосив, що урядовці повинні зосередити всі свої зусилля на тому, щоб Приштину було не прийнято до Ради Європи.
Позачергове засідання уряду складалося як з відкритої, так і з закритої частини. У засіданні взяли участь голова парламенту Ана Брнабич, міністри та представники сектору безпеки, армії та поліції, а також директори державних компаній.
Міністр закордонних справ Сербії, фактичний очільник уряду Сербії Івиця Дачич заявив 5 квітня, що уряд сформував команду для протидії заявці Приштини на членство в Раді Європи, і що він і голова урядового Управління з питань Косово і Метохії Петар Петкович будуть співголовами. Більшу частину команди складатимуть співробітники МЗС, а працівники парламенту та Офісу президента, а також міністри європейської інтеграції і внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
Деталі плану Белграда з протидії вступу Косова до Ради Європи не оприлюднюються. Наразі лише відомо, що, окрім політичних аргументів, сербський уряд збирається тиснути на країни-члени РЄ демонстрацією економічних наслідків погіршення відносин із Сербією.
- Серби бойкотують перепис в Косово
У Косово розпочався перепис населення, домогосподарств і помешкань «ReKos2024», який триватиме з 5 квітня до 17 травня цього року.
Під час перепису вперше можна буде повідомити про “економічний збиток, кількість знищеного майна, а також про вбитих, зниклих безвісти, поранених або ув’язнених членів сім’ї” під час війни, з 28 лютого 1998 року по 12 червня 1999 року. Дані про «збитки від війни» необхідні як для переговорів із Сербією, так і для майбутнього членства в Європейському Союзі, пояснює Агентство статистики Косова.
Перепис було заплановано провести і в муніципалітетах на півночі Косова, з переважно сербським населенням – це Лепосавич, Зубін Поток, Звечан і Північна Митровиця. Втім, сербські партії у Косово виступили проти участі сербів у переписі населення.
Найбільша партія сербів Косова, Сербський список, наголосила, що уряд Приштини, проводячи перепис, «хоче підтвердити свій ганебний успіх у вигнанні сербів». Крім того, як зазначається в заяві, Курті хоче використати цей перепис для додаткової атаки на Сербію з вимогами про військові репарації, що ще більше стримує кожного серба від участі в цьому процесі.
Виконувач обов’язків директора Агентство статистики Косова Авні Кастраті 8 квітня заявив, що сербське населення на півночі Косова проявляє невелику готовність до перепису, і що з початку процесу зареєстровано всього 64 громадянина сербської національності.
Ситуація навколо перепису стала однією темою для суперечки між владою Косово та місцевими сербами. Дані про кількість сербського населення, які будуть отримані, не будуть адекватно відображати реальність, і Приштина не зможе їх використовувати, наприклад, для аргументації щодо нестворення Асоціації сербських муніципалітетів. Втім, дані про збитки від війни, скоріше за все, ляжуть в основу вірогідних претензій Косова до Сербії.
- Європейська військова місія в БіГ EUFOR проведе навчання
250 військових Стратегічних резервних сил військової місії ЄС, EUFOR Althea, прибудуть до Боснії і Герцеговині в найближчі дні для проведення навчань. Про це повідомив командувач силами ЄС в БіГ генерал Ласло Стіч (Угорщина).
Він підкреслив, що це раніше заплановані заходи, спрямовані на збереження стабільного середовища в Боснії і Герцеговині.
Генерал Стіч зазначив, що першими, наступного тижня, прибудуть військові з Франції. Вони залишаться в БіГ на місяць. Пізніше до французьких солдат приєднаються військові з Італії та Румунії.
Військові, які незабаром прибудуть до Боснії і Герцеговини, проводитимуть навчання та патрулювання разом із силами EUFOR, які вже знаходяться на місці, щоб підготуватися до стратегічної інтеграції резервних сил у разі кризи, яка може вимагати військового втручання.
Окрім того, відбудуться навчання EUFOR зі збройними силами БіГ, що сприятиме подальшому збільшенню їхньої співпраці та оперативної сумісності.
Хоча навчання EUFOR позиціонуються як планові, збільшення присутності європейського континенту продемонструє готовність ЄС активно діяти у випадку виникнення загрози для стабільності Боснії і Герцеговини.
- Боснійці просять НАТО розпочати прийом БіГ до Альянсу
«Боснія в Герцеговина стоїть біля дверей НАТО», – наголосив член Президії Боснії і Герцеговини від боснійців Денис Бечирович під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. На спільній прес-конференції 8 квітня Бечирович зазначив: “Членство в НАТО є однією зі стратегічних цілей БіГ, для якої існує чітка правова база, тому що представники обох суб’єктів і всіх народів проголосували за це і прийняли всі необхідні правові, стратегічні та концептуальні документи для захисту БіГ”, – сказав Бечирович. “Усі формальні вимоги для подання заявки БіГ на членство в НАТО виконано”, – підкреслив він.
Втім, лідери боснійських сербів категорично не згодні з цією позицією. Наприкінці березня президент Республіки Сербської Мілорад Додік заявив, що, відповідно до процедури, Парламентська скупщина БіГ має дати згоду на вступ до НАТО, але такої згоди, за його словами, немає і не буде. “Разом із Сербією ми залишаємося військово нейтральними. БіГ не є країною-кандидатом у НАТО і не буде членом НАТО”, – наголосив Додік.
Таким чином, вступ до НАТО не є питанням, щодо якого в БіГ існує консенсус, і його не можна буде досягнути в найближчий час.
- Орбан отримав Орден Республіки Сербської
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік вручив прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану орден Республіки Сербської на намисті з нагоди Дня Республіки.
Роль Віктора Орбана у розвитку дружби між Республікою Сербською та Угорщиною неоціненна, заявив Мілорад Додік під час церемонії. “І ми хочемо це продовжити і поглибити”, – додав він.
“Я завжди підтримував сербів, тому що переконався, що міжнародна політика є несправедливою щодо них”, – наголосив, в свою чергу, Орбан.
Орден Республіки Сербської на намисті — найвища нагорода Республіки Сербської.
Торік цю нагороду отримав Володимир Путін.
Отримуючи орден, Орбан черговий раз продемонстрував солідарність з сербськими політиками регіону, що демонструють проросійські погляди. Враховуючи майбутнє головування Угорщини в ЄС, треба очікувати підтримку не тільки Будапештом, але і Брюсселем Белграда та Баня Луки. Це означає блокування можливих санкцій щодо лідерів боснійських сербів, деактуалізацію питання щодо необхідності запровадження Сербією санкцій проти Росії та ін.
- Північна Македонія купує 8 гвинтокрилів для армії
Італійський концерн Leonardo підписав угоду про постачання чотирьох вертольотів AW149 і чотирьох AW169M для армії Північної Македонії.
Міністерство оборони країни повідомило, що сім вертольотів будуть використовуватися для транспортування, гасіння пожеж і рятувальних місій, а один буде спеціально обладнаний як медичний перевізник.
«З закупівлею нових гелікоптерів відбудеться суттєва модернізація авіаційної складової та підвищення можливостей виконання місій як для потреб армії, так і для підтримки цивільних інституцій нашої країни», – сказала міністр оборони Слав’янка Петровська.
Очікується, що вертольоти прибудуть з другої половини 2026 року до кінця 2028 року.
Придбання нових гвинтокрилів є частиною плану із модернізації збройних сил Північної Македонії, яка нещодавно стала членом НАТО. Втім, в регіоні Західних Балкан будь-який факт придбання великої партії військової техніки оцінюється і з точки зору загальної мілітаризації регіону.
