- Німеччина та Австрія запровадили санкції проти керівництва Республіки Сербської.
Йдеться про Мілорада Додіка, президента Республіки Сербської, Радована Вішковича, прем’єр-міністра РС та Ненада Стевандича, спікера парламенту РС.
Санкції включають заборону на поїздки, в тому числі транзитні, територією цих двох європейських країн.
Водночас, рішення на рівні ЄС щодо запровадження обмежувальних заходів проти керівництва Республіки Сербської, скоріше за все, ухвалене не буде.
Урядовці Угорщини Хорватії і вже заявили, що не будуть застосовувати санкції проти керівників РС і підкреслили, що в Європейському Союзі немає одностайної підтримки запровадження санкцій проти Додіка та його соратників.
«Цей уряд Угорщини ніколи не погодиться на санкції, які б вплинули на демократично обраних посадових осіб Республіки Сербської», – заявив міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сіярто після зустрічі з представником сербів та головою Президії БіГ Желькою Цвіянович у Будапешті. За його словами, Угорщина вважає це переслідуванням політичного характеру.
“Те, що робиться проти президента Сербської Мілорада Додіка, небезпечно , тому що може підірвати безпеку в цьому районі. Ми ніколи не будемо голосувати за це, і ці санкції ніколи не набудуть чинності на рівні ЄС, тому що там потрібне одностайне рішення”, – сказав Сіярто.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович також вважає, що «ініціатива ухвалення санкцій на рівні ЄС не пройде». «З точки зору позицій країн-членів це нереалістично», – сказав прем’єр Хорватії після зустрічі з президентом HDZ BiH Драганом Човичем у Мостарі.
Небажання Хорватії застосовувати санкційні обмеження проти очільників Республіки Сербської Пленкович пояснив тісними зв’язками із Боснією і Герцеговиною. «Ми є першими сусідами» з БіГ, зазначив він. «Баня-Лука знаходиться буквально в годині та 45 хвилинах від Загреба, і з цього боку ми хочемо надіслати заспокійливі повідомлення, які заохочуватимуть діалог», – наголосив він, додавши, що запроваджувати санкції недобре, оскільки це посилить політичну напругу в БіГ, призведе до погіршення економічного та соціального становища громадян БіГ, а також додатково уповільнить шлях країни до ЄС.
Як відомо, суд Боснії і Герцеговини звинувачує Додіка, Стевандича та прем’єр-міністра Республіки Сербської Радована Вісковича у створенні загрози для конституційного ладу Боснії і Герцеговини, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. В БіГ вже видано ордер на їхній арешт.
- До арешту Додіка хочуть залучити EUFOR
Члени Президії (Президентства) Боснії і Герцеговини Денис Бечирович і Желько Комшич звернулися до військової місії Європейського Союзу в БіГ, EUFOR Althea, із проханням допомогти поліцейським службам у БіГ у виконанні рішень судових органів.
Йдеться про затримання президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, спікера Народної Скупщини РС Ненада Стевандича та прем’єр-міністра Республіки Сербської Радована Вісковича. Суд Боснії і Герцеговини звинувачує їх у створенні загрози для конституційного ладу БіГ, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років і вже видано орден на їхній арешт.
Голова Президії Боснії і Герцеговини, представник сербського народу Желька Цвіянович виступила проти залучення європейської військової місії ЄС в БіГ до затримання Додіка та інших керівників РС. На її думку, йдеться про спробу «маніпулювати та зловживати» інститутом Президії БіГ і EUFOR, що ще більше поглиблюють поточну політичної та конституційну кризу в Боснії і Герцеговині.
В той же час Бечирович охарактеризував Додіка та його соратників як «групу злочинців, які не поважають Конституцію БіГ, закони БіГ, рішення Конституційного суду, міжнародні норми та інституції, такі як ООН, ОБСЄ, Рада Європи». «Міжнародне співтовариство, включно з ЄС, високим представником, НАТО та EUFOR, повинні виконати свою роль», — сказав він на зустрічі із Верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас.
Каллас розпочала свій офіційний візит до БіГ з відвідування підрозділів EUFOR у Сараєво, де висловила стурбованість діями керівництва Республіки Сербської.
«Керівники РС руйнують конституцію та правопорядок, загрожуючи основним свободам усіх громадян», – сказала вона.
Каллас заявив, що Європейський Союз не терпітиме загроз територіальній цілісності та суверенітету БіГ і що будь-які спроби розбити державу є “неприйнятними”. Вона нагадала про нещодавнє збільшення кількості солдатів у місії EUFOR як «доказ прихильності ЄС стабільності в регіоні та безпеці БіГ».
На зустрічі із членами Президії БіГ вона підкреслила, що «ЄС залишається відданим європейському майбутньому БіГ, а також збереженню її суверенітету та інституційного порядку».
Командування EUFOR і представники ЄС наразі не заявляли про плани щодо участі сил ЄС в операції із затримання керівників РС на чолі із Додіком.
Тим часом сам президент Республіки Сербської Президент Республіки Сербської Мілорад Додік заявив в інтерв’ю російському державному інформаційному агентству ТАСС, що ЄС не має “ні юридичних, ні моральних прав” санкціонувати його арешт. За його словами, в мандаті місії Європейського Союзу в БіГ, EUFOR Althea, який надала силам ЄС Рада Безпеки ООН, «не передбачено здійснення арештів”.
- В Раді Безпеки ООН немає консенсусу щодо продовження Місії ООН в Косово
Росія, Китай, Франція, а також Сербія, виступають за продовження мандата Тимчасової цивільної адміністрації під егідою ООН (United Nations Interim Administration Mission in Kosovo, UNMIK). В той же час США та Велика Британія, разом з Косово, вимагають припинення діяльності UNMIK.
Посол США в ООН Джон Келлі закликав до скасування UNMIK, пов’язавши це із намірами «зменшити непотрібні витрати». “UNMIK – це миротворча місія без миротворчих сил, яка витрачає 85 відсотків свого бюджету на зарплати персоналу”, – заявив він. «Настав час скасувати UNMIK. …UNMIK більше не виконує керівну роль, а місія має занадто багато людей і занадто великий бюджет», – підкреслив посол США.
Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Косова Доніка Гервалла закликала до припинення Місії. За її словами, UNMIK більше не виконує жодної функції, яка виправдовувала б її подальшу присутність, натомість в своїх звітах Місія ООН «повторює сербську пропаганду».
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя виступив «категорично проти зниження бюджетно-кадрового потенціалу Місії ООН у справах тимчасової адміністрації у Косові».
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич наголосив, що «позиція Сербії залишається чіткою та послідовною: ми рішуче підтримуємо продовження присутності та повного залучення UNMIK».
Після проголошення незалежності Косова і його часткового міжнародного визнання, США та Велика Британія неодноразово наголошували, що Місія вичерпала свій початковий мандат та закликали Раду Безпеки розпочати процес її закриття. Однак закрити Місію ООН у Косово неможливо без згоди всіх членів Ради Безпеки, серед яких є Китай та Росія.
- Новим прем’єр-міністром Сербії може стати лікар
Президент Сербії Александар Вучич запропонував парламенту затвердити кандидатуру Джура Мацута на посаду нового прем’єр-міністра.
Цьому рішенню передували тижні обговорення потенційних кандидатів: згадувалося про можливість висування на посаду прем’єра представника діаспори, колишнього міністра, але врешті вибір припав на лікаря.
Джуро Мацут є заступником директора клініки ендокринології, діабету та метаболічних захворювань Університетського клінічного центру Сербії, професором на медичному факультеті Белградського університету на кафедрі внутрішньої медицини.
Згідно із законодавством, новий уряд має бути сформовано до 18 квітня, інакше Сербію чекають дострокові парламентські вибори.
- Сербія співпрацює із Парламентськими асамблеями ОДКБ та НАТО
Сербська делегація взяла участь у конференції Парламентської Асамблеї Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) на тему “Актуальні напрями у сфері правового забезпечення функціонування системи колективної безпеки ОДКБ на період до 2030 року”. Захід відбувся у Петербурзі (Росія) 27 березня.
Сербія має статус спостерігача у ПА ОДКБ – військово-політичному блоці під керівництвом Росії.
У своєму виступі перед учасниками заходу керівник делегації парламенту Сербія в ПА ОДКБ Мілован Дрецун наголосив на важливості співпраці Сербії з ПА ОДКБ, незважаючи на «складну міжнародну обстановку».
***
7 квітня в Белграді міністр оборони Братислав Гашич провів зустріч із делегацією Парламентської асамблеї НАТО.
Сербія має статус асоційованого члена ПА НАТО.
Говорячи про співпрацю в рамках програми «Партнерство заради миру», міністр Гашич підкреслив, що Сербія в цьому форматі залишається надійним партнером Альянсу.
Під час зустрічі з парламентарями НАТО голова Народної скупщини Ана Брнабич зазначила, що «для Сербії корисно мати найвищий можливий рівень співпраці з НАТО», що особливо актуально з огляду на ситуацію в Косово і Метохії. «Я думаю, що Сербія збереже свій військовий нейтралітет з максимально можливим ступенем співпраці з НАТО як країна, яка не є членом», – підсумувала Брнабич.
***
Одночасна співпраця із західним та російським військовим блоком є сталою політикою офіційного Белграда в останні кілька років. Як вважає керівництво Сербії, подібна багатовекторність відповідає політиці військового нейтралітету.
- Європарламент закликав країни Західних Балкан проводити узгоджену із ЄС зовнішню політику
У щорічному звіті про реалізацію Спільної зовнішньої політики та політики безпеки (CSFP), ухваленому Європейським парламентом 2 квітня, зазначається, що на Західних Балканах існує «потреба в реформах у сфері верховенства права, основних прав і державного управління, а також в узгодженні із CFSP, включаючи санкції та візову політику ЄС».
Документ розроблено доповідачем ЄП з CSFP Девідом Макалістером.
- Албанія, як зазначається в доповіді, затвердженої Європарламентом, потребує подальшої інтенсифікації реформ у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, конструктивної взаємодії між більшістю та опозицією та сприяння інклюзивним демократичним процесам, включаючи національні меншини, зокрема, грецьку.
- Засуджується «постійна провокаційна риторика та сепаратистські закони та політика керівництва Республіки Сербської». ЄП повторює свій заклик до санкцій проти тих, хто дестабілізує Боснію і Герцеговину, зокрема Мілорада Додіка, а також інших високопосадовців РС, які надають політичну та матеріальну підтримку сепаратистській політиці.
- Наголошується, що переговори щодо вступу до ЄС із Сербією «повинні просуватися тільки в тому випадку, якщо країна приєднається до санкцій ЄС проти Росії та досягне значного прогресу в реформах.
- Підкреслюється, що «свобода зібрань є основним правом громадян». Європарламент закликав до «ретельного, неупередженого та швидкого розслідування звинувачень у насильстві проти демонстрантів» і висловлює «свою солідарність з учасниками мирних демонстрацій, особливо тими, хто брав участь у демонстрації 15 березня 2025 року, найбільшій масовій акції протесту в сучасній історії Сербії».
- ЄП звертається до Європейської Ради із проханням оцінити заявку Косова на членство в ЄС і закликає до негайного скасування обмежувальних заходів, введених Єврорадою проти Косова.
- Європарламент привітав прогрес, досягнутий Чорногорією і очікує, що країна почне «закривати розділи в переговорах про вступ і буде готова приєднатися до ЄС протягом наступних кількох років».
- Від Північної Македонії ЄП вимагає внесення конституційних змін згідно із раніше досягнутими домовленостями (йдеться про внесення пункту про болгарську меншину до преамбули конституції країни).
- Албанія може стати членом ЄС до 2030 року, вважає єврокомісар Каллас
Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відвідала Албанію в рамках своєї першої поїздки на Західні Балкани.
На спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою Каллас заявила, що Албанія потенційно може стати членом ЄС до 2030 року. Вона назвала Албанію справді сильним партнером ЄС і підкреслила, що країна повністю синхронізує свою зовнішню політику та політику безпеки із політикою ЄС.
“Ваше рішення повністю запровадити санкції ЄС проти Росії разом із вашою гуманітарною та політичною підтримкою України демонструє вашу тверду відданість цінностям ЄС. Я розумію, що з політичної точки зору це не завжди легкий вибір”, – сказала Каллас, звертаючись до прем’єр-міністра Рами.
На запитання, чи є 2030 рік реалістичною метою для вступу Албанії в ЄС, Каллас відповів ствердно, підкресливши, що це досяжно, якщо всі сторони виконають свої зобов’язання.
Прем’єр-міністр Рама повідомив, що під час зустрічі з єврокомісаром Каллас вони обговорили процес вступу та «дуже амбітний графік», узгоджений з Європейською комісією щодо завершення переговорів до 2027 року.
Албанія прискорила свій євроінтеграційний шлях після того, як вона почала рухатися до вступу до ЄС окремо від Північної Македонії. Євроінтеграція Північна Македонія натомість практично зупинилася через суперечку із Болгарією.
