- Боснія і Герцеговина реалізовуватиме американський проєкт диверсифікації постачання газу
15 квітня Палата народів Парламенту Федерації Боснії і Герцеговини на позачерговому засіданні ухвалила ключові поправки до закону про Південний інтерконектор (газове з’єднання) Боснії і Герцеговини та Республіки Хорватія. Йдеться про газопровід, який з’єднає БіГ з хорватською газовою мережею та терміналом зрідженого природного газу (LNG) на острові Крк в Хорватії, що дозволить диверсифікувати джерела постачання газу, позбувшись залежності від постачань з Росії.
Наразі Боснія і Герцеговина отримує виключно російський газ, який надходить через «Турецький / Балканський потік» через Сербію.
Палата представників Парламенту Федерації Боснії і Герцеговини ухвалила той самий закон 8 квітня, таким чином голосування в Палаті народів означає завершення законодавчого процесу. Наступним кроком є підписання міждержавної угоди між Боснією і Герцеговиною та Хорватією, яке заплановано на кінець місяця в Дубровнику, а також укладення Договору між урядом Федерації Боснії і Герцеговини та інвестором.
Ухвалені поправки до закону виключили попереднє положення, згідно з яким проєкту мала реалізовувати боснійська компанія BH Gas. Згідно із новою версією закону, інвестором та керівником проєкту визначено AAFS Infrastructure and Energy d.o.o. у Сараєво, яка повністю належить американській компанії AAFS Infrastructure and Energy LLC.
Раніше цього року особи, пов’язані оточенням Трампа, відвідали Боснію і Герцеговину, щоб обговорити проєкт від імені AAFS, розглядаючи його як крок до зміцнення енергетичної безпеки та зменшення регіональної залежності від російського газу.
Американські партнери вже висловили готовність негайно розпочати фінансування та реалізацію проєкту. Орієнтовна вартість будівництва проєкту коливається від 405 мільйонів до 810 мільйонів євро, залежно від конфігурації місцевості, матеріалів та технічних рішень.
Уряд ФБіГ заявив, що Південний інтерконектор є одним з найважливіших інфраструктурних та енергетичних проєктів для Федерації Боснії і Герцеговини та держави Боснія і Герцеговина, оскільки він безпосередньо впливає на безпеку постачання газу, стабільність енергетичної системи та економічний розвиток.
- Вучич ініціює роботизацію та цифровізацію армії
Президент Сербії та Верховний головнокомандувач Александар Вучич зустрівся 15 квітня на військовій базі у Белграді з вищим керівництвом Міністерства оборони та Збройних сил Сербії, з яким обговорив поточну ситуацію з безпекою та майбутні плани щодо покращення оперативних та функціональних можливостей Збройних сил Сербії. У зустрічі взяли участь Міністр оборони Братислав Гашич та начальник Генерального штабу Збройних сил Сербії генерал Мілан Мойсилович, а також представники Республіки Сербської — член Президії Боснії і Герцеговини Желька Цвіянович, керівництво РС та лідер СНСД Мілорад Додік.
В своєму виступі на зустрічі Вучич оголосив, що найближчими днями буде підписано «великі та дуже важливі контракти на подальше придбання озброєння та військової техніки». Зокрема, за його словами, сербські Збройні сили «матимуть надзвичайно потужну багаторівневу систему протиповітряної оборони».
Президент Сербії також повідомив, що очікує значного збільшення виробництва безпілотників у країні цього року. Окрім цього, за його словами, планується значна роботизація та цифровізації армії, і що він, як Верховний головнокомандувач Збройних сил Сербії, «запропонував розробити та прийняти Стратегію роботизації».
На думку Вучича, ситуація з безпекою дещо складніша, ніж на початку року, насамперед через діяльність військового альянсу Приштини, Тирани та Загреба.
- Хорватія і Албанія домовляються про подальший розвиток оборонної співпраці
Віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Хорватії Іван Анушич зустрівся 15 квітня в Загребі зі своїм албанським колегою Ермалом Нуфі. У центрі уваги їхніх переговорів було зміцнення тристоронньої співпраці між Хорватією, Албанією та Косово, можливості подальшого розвитку оборонної співпраці, а також поточна безпекова ситуація в Південно-Східній Європі, Україні та на Близькому Сході.
Міністерство оборони Албанії на своєму офіційному сайті підкреслило, що зустріч в Загребі «ще раз підтвердила зближення між двома країнами як союзниками в рамках НАТО».
«Щодо конкретних проєктів, які ми обговорювали, то вони в першу чергу стосуються безпілотних літальних апаратів, дронів та інших систем, що використовуються в сучасній війні», – сказав журналістам міністр Анушич після зустрічі.
Хорватський міністр також прокоментував заяви президента Сербії Александара Вучича про те, що Сербія продовжуватиме озброюватися у відповідь на те, що Вучич називає загрозою та союзом проти Сербії. «Мене не хвилюють обговорення чи дії Александара Вучича. Це його країна, він президент цієї країни, і він має легітимність робити те, що вважає за доречне в Сербії. Я не бачу тут проблеми, і немає жодних причин для нашого занепокоєння. У нас є наша стратегія, бачення та проєкти, і ми їх реалізуємо. Зрештою, як ми неодноразово заявляли, ми прагнемо стабільності в цій частині Європи», – сказав Анушич.
- Дискусія на Ради Безпеки ООН щодо Місії ООН в Косово
Засідання Ради Безпеки ООН щодо Косова 9 квітня черговий раз зафіксувало розбіжності поглядів щодо подальшої долі Місії ООН з тимчасової адміністрації в Косово (UNMIK).
Пітер Дуе (Peter Due), новий Спеціальний представник і голова UNMIK, заявив, що, керуючись резолюцією 1244 (1999), він зосереджує зусилля Місії на підтримці діалогу та розбудові довіри між громадами, а також між громадами та інституціями. Дуе наполягав, що, незважаючи на скорочення штатних посад UNMIK майже на 30 відсотків через фінансову кризу в ООН, діяльність Місії щодо сприяння розвитку культури миру залишається життєво важливою.
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич наголосив, що UNMIK продовжує служити «ключовою гарантією миру, стабільності та захисту основних прав людини сербів у Косово і Метохії». На його думку, присутність має бути посилена, а «будь-яке обговорення її майбутнього має суворо керуватися реаліями на місцях».
Цю точку зору підтримали представники Росії та Китаю.
Представник Російської Федерації заявив, що Місія ООН продовжує виконувати «основне завдання – сприяти підтримці стабільності», тому «неприйнятно» скорочувати бюджет чи штат UNMIK. Він наголосив, що Москва «прийме лише те рішення, яке буде прийнятним для самих сербів».
Представник Китаю погодився, нагадавши про «важливу роль» Місії ООН у підтримці стабільності в Косові та сприянні національному примиренню, і закликав Раду надати Місії належну політичну та бюджетну підтримку.
В той же час, міністр закордонних справ Косово Глаук Конюфка заявив, що мандат UNMIK «виконано». Він закликав Сербію «змиритися з реальністю», визнати Косово суверенною, незалежною державою та «припинити тримати своє суспільство — і весь регіон — заручниками прагнень повернути регіональну гегемонію». Наголосивши, що мандат UNMIK «завершено», він сказав: «Увага має бути зосереджена не на присутності Організації Об’єднаних Націй у Косові через UNMIK, а на прийнятті Косова до ООН».
Представниця Сполучених Штатів також виступила за завершення Місії ООН в Косово. Вона заявила, що «немає жодних підстав ставитися до Косова у 2026 році так, ніби це все ще Косово 1999 року». За її словами, UNMIK більше не відіграє значущої управлінської, військової чи посередницької ролі, і є «перевантаженою персоналом, перефінансованою миротворчою місією без миротворців». Вітаючи запропоноване Генеральним секретарем скорочення бюджету Місії ООН в Косово як крок у правильному напрямку, вона підсумувала: «UNMIK досягла кінця шляху».
- Затверджена програма розвитку контроверсійного «Сербсько-російського гуманітарного центру»
«Сербсько-російський гуманітарний центр» у Ніші отримає сучасне протипожежне обладнання та новий тренажер на полігоні, згідно із програмою розвитку Центру на період 2025-2027 років. Про це домовилися 16 квітня у Белграді посадовці Міністерства внутрішніх справ Сербії та Міністерства цивільного захисту та надзвичайних ситуацій Росії.
Центр був створений 14 років тому за міждержавною угодою для забезпечення «низки гуманітарних задач на території Сербії та інших країн Балканського регіону». Нещодавно журналісти з’ясували, що за останні десять років Сербія виділила близько 2,3 мільйона євро державних коштів на фінансування Центру. Річні суми коливаються. За даними медіа, вони різко зросли у 2024 році, коли Центру було виплачено з сербського бюджету близько 55 мільйонів динарів (470 тисяч євро). У наступному, 2025 році, Центр отримав 48 мільйонів динарів (410 000 євро). Цілями платежів зазначені «торгівля товарами та послугами», «інші капітальні гранти міжнародним організаціям» або «інші операції». Однак немає даних про те, на що конкретно витрачалися державні кошти.
Розвідки західних країн неодноразово висловлювали думку про те, що насправді об’єкт в Ніші є російським «шпигунським гніздом» та гібридною російською базою.
Опозиційні депутати парламенту Сербії в кінці минулого року виступили із ініціативою припинення діяльності «Сербсько-російського гуманітарного центру».
- Груєвського можуть екстрадувати до Північної Македонії
Переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр не виключає екстрадиції до Північної Македонії колишнього прем’єр-міністра цієї країни Ніколи Груєвського, який отримав політичний притулок в Угорщині у 2018 році.
На пресконференції наступного дня після своєї перемоги на виборах, Мадяр заявив, що Угорщина не стане відстійником для злочинців, яких знаходяться в міжнародному розшуку. «Це стосується не лише колишніх польських міністрів, а й Ніколи Груєвського. Зрештою, він колишній прем’єр-міністр Північної Македонії та розшукуваний злочинець, що перебуває в розшуку», – сказав Мадяр.
Груєвський, який обіймав посаду прем’єр-міністра Македонії з 2006 по 2016 рік, був засуджений до тюремного ув’язнення за корупцію та відмивання коштів. У листопаді 2018 року Груєвський втік з Північної Македонії та, проїхавши через кілька балканських країн, прибув до Угорщини, де уряд Віктора Орбана надав йому притулок. Північна Македонія безрезультатно просила про екстрадицію з Угорщини того ж року, а також у 2019 році.
Лідер опозиції та президент партії СДСМ Венко Філіпче вже звернувся до уряду з проханням негайно надіслати до Угорщини запит про екстрадицію колишнього прем’єр-міністра Ніколи Груєвського.
14 квітня Міністерство юстиції Північної Македонії оголосило, що запросить необхідні документи з усіх справ, пов’язаних з особою Ніколи Груєвського, від судових органів та органів прокуратури. «Після отримання необхідних документів від компетентних органів Міністерство юстиції діятиме відповідно до чинного законодавства», – заявили у міністерстві.
Нинішній прем’єр-міністр Північної Македонії Христіян Міцкоскі, який зараз очолює партію Груєвського ВМРО-ДПМНЕ та був радником у його уряді, заявив, що «якщо Нікола Груєвський з’являється в Македонії, для нього є остаточний вирок, і одразу після його появи в Македонії правоохоронні органи, як правило, затримують його та відправляють відбувати покарання у в’язниці, яке відповідає остаточному рішенню».
- Трамп-молодший відвідав Республіку Сербську
Дональд Трамп-молодший, старший син президента США, 7 квітня відвідав Республіку Сербську (Боснія і Герцеговина). Візит мав статус приватного і відбувся на запрошення Ігоря Додіка, функціонера правлячої партії СНСД і сина лідера СНСД Мілорада Додіка.
Програма перебування Трампа-молодшого в Баня Луці включала бізнес-панель за участю провідних представників політичних та ділових кіл РС, на який обговорювалася можливість залучення до Республіки Сербської американських інвестицій та економічне співробітництво між США та РС.
Державний департамент США та посольство США в Боснії і Герцеговині дистанціювалися від події, наголосивши, що Дональд Трамп-молодший подорожує як приватна особа і не представляє офіційний уряд країни. Проте для місцевого керівництва цей візит став підтвердженням правильності їхнього курсу на зміцнення зв’язків з правлячими колами Вашингтона та оточенням президента Трампа.
