- Європейський парламент ухвалив звіти щодо п’яти країн Західних Балкан
Європейський парламент 17 червня ухвалив щорічні звіти щодо п’яти країн Західних Балкан: Чорногорії, Албанії, Північної Македонії, Боснії і Герцеговини та Косова.
Чорногорія
Звіт щодо Чорногорії підтримали 486 депутатів Європарламенту, 101 були проти, 75 утрималися. Євродепутати привітали стабільний прогрес Чорногорії у реформах, пов’язаних з ЄС, підкріплений амбіцією завершити переговори до кінця 2026 року та стати 28-ю державою-членом ЄС до 2028 року.
Доповідач Європейського парламенту з питань Чорногорії Мар’ян Шарець заявив під час дебатів 16 червня, що мета завершення переговорів до кінця 2026 року є амбітною, але досяжною.
Албанія
У звіті, прийнятому 483 голосами «за», 103 голосами «проти» та 70 тих, що утрималися, депутати Європарламенту привітали швидкий прогрес Албанії за останні роки. Водночас було зазначено, що Албанія все ще стикається з кількома викликами, такими як подолання внутрішньої політичної поляризації та необхідність покращення політичної культури країни, зміцнення верховенства права та консолідація антикорупційних реформ. Відзначаючи амбіції Албанії завершити переговори про членство до кінця 2027 року, у звіті попереджається, що графік вступу країни буде залежати від якості реформ країни.
Під час дебатів Андреас Шидер, доповідач з питань Албанії, назвав країну «другим лідером у процесі розширення» та оцінив, що мета завершення переговорів про вступ до кінця 2027 року «вже не здається мрією, а радше реалістичною перспективою».
Боснія і Герцеговина
Європарламент підтвердив свою підтримку вступу Боснії і Герцеговини до ЄС 478 голосами «за», 116 «проти» та 54 «утрималися». Європарламентарі закликали до реформ для зміцнення демократичних інституцій країни, підтримки верховенства права, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також гарантування основних прав усіх громадян. Парламент звернувся до політичних лідерів Боснії і Герцеговини із закликом поновити свою відданість членству в ЄС та негайно впровадити давно назрілі реформи. Євродепутати також закликали припинити обструкціонізм та роз’єднувальну риторику, які перешкоджають прагненням країни до вступу до ЄС.
Косово
У звіті, прийнятому 412 голосами «за», 174 голосами «проти» та 58 «утрималися», депутати Європарламенту високо оцінили незмінну відданість Косова заявці країни на членство в ЄС, водночас висловлюючи стурбованість щодо нездатності країни сформувати функціонуючий законодавчий орган та уряд протягом понад року. Євродепутати закликали уряд Косова прискорити реформи, пов’язані з євроінтеграцією, зокрема у сферах верховенства права, основних свобод та боротьби з корупцією. У звіті наголошується, що нормалізація відносин із Сербією та виконання Брюссельських та Охридських угод залишаються важливими для амбіцій Косова щодо ЄС.
Північна Македонія
У звіті, прийнятому 411 голосами «за», 120 голосами «проти» та 120 голосами «утрималися», Європарламент наголосив, що прогрес у переговорах про вступ продовжує залежати від тривалих та глибоких реформ, особливо щодо верховенства права, судової реформи та боротьби з корупцією. В звіті також наголошується на необхідності налагодження міжпартійної співпраці насамперед для прийняття необхідних конституційних поправок, які дозволили б відкрити перший переговорний кластер. (Йдеться про внесення в Конституцію Північної Македонії змін, які б передбачали визначення болгар державотворчим народом).
Звертаючись до Європарламенту, єврокомісар з питань розширення Марта Кос високо оцінила прогрес, досягнутий Чорногорією та Албанією, і заявила, що подібного руху очікують від усіх країн Західних Балкан. «Сьогодні є вікно можливостей для просування до членства, і ми закликаємо всі країни Західних Балкан скористатися цим», – сказала Кос. «Європейська комісія прагне рухатися вперед з усіма ними, якщо вони виконають свої зобов’язання щодо реформ та продемонструють достатню узгодженість щодо Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС та візової політики», – наголосила єврокомісар.
Європарламент не розглядав звіт щодо Сербії. Очікується, що його буде внесено до порядку денного Європарламенту в липні.
- Європарламент закликав Албанію утриматися від забудови заповідних зон
Європейський парламент закликав Албанію запровадити мораторій на будівництво у природоохоронних зонах, ухваливши відповідну поправку до щорічного звіту про прогрес Албанії на шляху до ЄС. Мається на увазі (хоча прямо не називається) масштабний проєкт вартістю 1 мільярд доларів, в якому має взяти участь компанія Affinity Partners Джареда Кушнера, зятя Дональда Трампа.
У звіті ЄП висловлено “глибокий жаль та серйозне занепокоєння” через поспішні зміни до албанського “Закону про заповідні території”, які уряд ухвалив для залучення інвестицій. Документ чітко констатує, що “події в заповідній зоні Вьоса-Нарта демонструють руйнівні наслідки цих законів”, і вимагає негайно призупинити видачу будь-яких дозволів на будівництво в цьому районі.
Під час дебатів в Європарламенті Андреас Шидер, доповідач з питань Албанії, наголосив, що «туризм створює робочі місця та стимулює економічне зростання, але лише в довгостроковій перспективі, якщо в процесі не буде принесено в жертву природу та навколишнє середовище». «Європейський Союз встановив чіткі стандарти в цій сфері, що є ще одним вагомим аргументом на користь вступу Албанії до ЄС. У цьому контексті я також впевнений, що всі ці європейські правові інструменти – від оцінки впливу на навколишнє середовище, розробленої для захисту природних середовищ існування, до законодавства про захист птахів та інших диких тварин – будуть повністю дотримані», – сказав Шидер.
Тим часом в Албанії тривають антиурядові протести, приводом для яких стали наміри забудови заповідних територій, що, зокрема, загрожують місцям гніздування фламінго. Маніфестації під гаслом “Албанія не продається!” не припиняються вже три тижні, перетворившись на антиурядовий рух, т.зв. “революцію фламінго”. 20 червня у Тирані десятки тисяч людей, в тому числі представники албанської діаспори, в основному із сусідніх країн, вийшли на чергову акцію протесту, вимагаючи відставки уряду на чолі із Еді Рамою.
- Сербія розвиває відносини із Грузією
Президент Сербії Александар Вучич вперше відвідав Грузію. Його грузинський колега Михайло Кавелашвілі побував у Белграді в грудні 2025 року, і це був перший візит до Сербії на президентському рівні.
Фокусом візиту Вучича була економічна співпраця двох країн, яка активно розвивається: в першому кварталі поточного року ріст двосторонньої торгівлі склав 36,4%. За підсумками переговорів, сторони оголосили про завершення підготовки Угоди про вільну торгівлю. Передбачається, що після юридичного опрацювання документ буде підписано вже в цьому році.
В рамках розвитку двосторонніх відносин заплановано відкриття посольства Сербії в Тбілісі. «Ми відкриємо посольство Сербії в Тбілісі. Це дозволить нам підтримувати регулярний політичний діалог і працювати над конкретними економічними проєктами», – повідомив Вучич. Прем’єр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе заявив, що Тбілісі зі свого боку розглядає можливість відкриття власного дипломатичного представництва в Белграді.
Візит сербського президента та зближення Грузії та Сербії відбувається на тлі погіршення відносин цих двох країн із Європейським Союзом. Обидві країни є кандидатами на вступ до ЄС і обидві отримали досить негативні оцінки у Звіті Європейської комісії про розширення за 2025 рік.
За словами Вучича, під час зустрічей із очільниками Грузії обговорювалися питання, пов’язані з європейським шляхом Сербії та Грузії. Він заявив, що планує запросити лідерів країн-кандидатів на вступ до ЄС для переговорів щодо їхнього підходу до Брюсселя та тіснішої співпраці в процесі вступу до ЄС. «Найближчим часом я запрошу країни-кандидати приїхати до Белграда, щоб ми могли обговорити, як і яким чином нам слід позиціонувати себе щодо Брюсселя, як ми можемо допомогти один одному та як ми можемо визначити наші спільні інтереси та спільні пріоритети», – сказав Вучич у Тбілісі.
- Вашингтон та Приштина не дійшли згоди щодо приєднання Косова до американських газових проєктів
Сполучені Штати наполегливо пропонують Косово стати частиною регіонального американського газового проєкту. 5 червня очільниця американського дипломатичного представництва в Приштині, Тимчасова повірена у справах Ану Праттіпаті виступила в косовських медіа з авторською статтею «Шлях до енергетичної безпеки та довгострокове партнерство з Америкою», в якій підкреслила: Косово має приєднатися до газових проєктів, які США реалізують на Балканах.
«Косово зараз стоїть перед важливим стратегічним вибором. Адміністрація Трампа зробила зменшення залежності Європи від російської енергії головним пріоритетом. Ми закликаємо Косово приєднатися до довгострокового енергетичного партнерства з Америкою щодо СПГ, щоб забезпечити своє енергетичне майбутнє», – наголошує Ану Праттіпаті.
«Енергопостачання Косова не встигає за зростанням попиту. Згідно з даними митниці, Косово витратило 735 мільйонів євро на імпорт електроенергії з сусідніх країн за останні чотири роки, зростання зі 142 мільйонів євро у 2024 році до 259 мільйонів євро у 2025 році. Оскільки ціни та попит продовжують зростати, Косово в найближчому майбутньому буде дедалі більше залежним від своїх сусідів в енергетичному плані.
Щоб вирішити ці структурні проблеми, Косово має приєднатися до американських газових проєктів, запланованих на Балканах. Ці проєкти можуть забезпечити Косово американськими енергетичними ресурсами. Американський скраплений природний газ (ЗПГ) диверсифікує енергопостачання Косова, доповнить внутрішні джерела енергії Косова та додасть ще одну ланку до зростаючого економічного партнерства між США та Косово», – підкреслюється в статті.
«Косово має швидко діяти для реалізації цього партнерства, оскільки будівництво необхідної інфраструктури потребуватиме часу. Очікується, що експорт СПГ зі США подвоїться до 2030 року і буде здійснюватися через регіональні проєкти, такі як Вертикальний газовий коридор і плавучий термінал природного газу в Хорватії. Косово також може підключитися до газопроводу, який будується, щоб з’єднати термінал СПГ в Александруполісі, Греція, із сусіднім Скоп’є, Північна Македонія», – наголошує дипломат, додаючи: «Можливість приєднання до цих проєктів закривається. Зволікання з цим рішенням ризикує тим, що американські постачання СПГ будуть спрямовані на інші країни, і може залишити Косово єдиною країною Західних Балкан без доступу до американського СПГ».
Косово наразі не має газової інфраструктури та покладається на вугільні теплоелектростанції. Косово виробляє близько 90 відсотків своєї електроенергії на двох вугільних електростанціях. Втім, уряд Косова на чолі із Альбіном Курті не висловлює бажання долучатися до американського газового проєкту на Балканах.
Курті заявив, що він би волів перетворювати косовське вугілля на газ, а не імпортувати газ. За його словами, Косово зацікавлене в американських компаніях, здатних газифікувати буре вугілля. «Ми дуже зацікавлені в американській експертизі та американських корпораціях для газифікації лігніту, оскільки маємо власні ресурси. Я вважаю, що це не суперечить нинішній політиці адміністрації США, яка не дистанціюється від використання вугілля в такій самій мірі, як попередня адміністрація», – сказав він.
У квітні міністр економіки Косова Артане Різваноллі надіслав запит до посольства США про підтримку проєктів, пов’язаних з газифікацією вугілля, посилаючись на великі запаси лігніту та політику президента Дональда Трампа щодо підтримки вугільної промисловості. У листі Різваноллі до Праттіпаті зазначається, що Косово має найбільші запаси лігніту в Європі, які оцінюються приблизно в 12,44 мільярда тонн. Також зазначається, що, з огляду на нещодавні заяви президента Трампа про підтримку нових вугільних ініціатив, Косово хоче співпраці з точки зору технічної експертизи та інвестицій США.
Втім, підтримки своєї ініціативи від американської сторони уряд Косова не отримав.
Експерти попереджають, що відмова від приєднання до американського газового проєкту негативно вплине на відносини Приштини з Вашингтоном.
Опозиційні політики виступили з різкою критикою урядової позиції щодо запропонованої американцями газифікації Косова. Приєднання до регіонального американського газового проєкту може стати однією з умов опозиції в рамках створення можливої коаліції з Рухом «Самовизначення» Альбіна Курті для формування інституцій після нещодавніх виборів.
- FATF включила Боснію та Герцеговину до «сірого списку»
Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) включила Боснію і Герцеговину до списку юрисдикцій, що перебувають під посиленим наглядом (так званий «сірий список»). Як оголосило Міністерство безпеки БіГ, країна тепер повинна активно співпрацювати з FATF для усунення стратегічних недоліків у своїх системах запобігання відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Як зазначають боснійські медіа, включення до списку під посиленим наглядом є фінансовою «жовтою карткою» для Боснії і Герцеговини, оскільки міжнародні інституції вважають, що БіГ має забагато «лазівок» у своєму законодавстві, які дозволяють відмивання грошей.
Надсилання та отримання грошей з-за кордону, чи то через банки, Western Union, чи онлайн-платформи, ймовірно, може зайняти більше часу та потрапити під пильнішу перевірку з боку іноземних банків. Водночас цілком ймовірно, що вітчизняні банки також вимагатимуть більше документів та доказів походження грошей від громадян та компаній для звичайних транзакцій через суворіші правила. Перешкоди можуть проявлятися в детальних перевірках міжнародних транзакцій, підвищених вимогах іноземних банків та банків-кореспондентів, довших термінах обробки певних транскордонних платежів, а також збільшенні адміністративних та операційних витрат.
