Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 26.02.2024 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 26.02.2024 – CWBS
  • США та ЄС запровадили санкції проти кількох сербських компаній та громадян за співпрацю з Росією

Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США 23 лютого додало компанії Goodforwarding, Kominvex, Research and Development Company TR Industries та Soha Info з Сербії до санкційного списку за допомогу у війні Росії проти України. В чорний список також внесено Драгана Драгаса, власника Soha Info, і Марко Своркана, власника Kominvex.

Загалом цим рішенням Вашингтон запровадив санкції проти майже 300 фізичних та юридичних осіб.

Європейський Союз 23 лютого прийняв 13-й пакет санкцій проти Росії, який спрямований, зокрема, на подальше обмеження доступу Росії до військових технологій. Санкційний список включає 106 фізичних та 88 юридичних осіб.

До нового санкційного списку, зокрема, включено компанії, які закуповують для Росії ключові компоненти для безпілотників, і вводяться деякі секторальні санкції, щоб закрити лазівки та ускладнити застосування Росією БПЛА під час бойових дій.

13-й санкційний пакет, зокрема, включає компанію, зареєстровану в Сербії. За даними медіа, йдеться про фірму Conex.

Рішення США та ЄС щодо запровадження санкцій проти сербських компаній, окрім прямої мети – заборони на ввезення до РФ військових товарів та технологій – надсилає черговий сигнал сербській владі, бізнесу та суспільству про те, що допомога Росії в її війні проти України є неприйнятною.

  • Додік зустрівся із Путіним.

Зустріч президентів Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) та РФ, Мілорада Додіка та Володимира Путіна, відбулася 21 лютого в Казані (Російська Федерація).

Під час зустрічі президент Республіки Сербської отримав від президента РФ орден Олександра Невського.

Путін зазначив, що співпраця з Республікою Сербською йде за різними напрямками. “Ми дуже раді тому, що зроблено, і розраховую на те, що зроблено буде у наших відносинах ще більше”, – зазначив він.

Додік підкреслив, що Республіка Сербська робить максимум, щоб відкинути будь-яку можливість приєднання Боснія і Герцеговина до антиросійських санкцій і виступає проти вступу БіГ до НАТО.

В інтерв’ю російському пропагандистському медіа RT президент Республіки Сербської наголосив, що в ході розмови з Путіним «побажав йому подальших перемог», заявивши, «що всі його перемоги, перемоги Росії – і наші перемоги також».

Черговий раз зустрічаюсь із Путіним, Додік, очевидно, намагався запевнити російське керівництво в лояльності Москві та хотів заручитися підтримкою Росії для продовження (сепаратистського) курсу на досягнення фактичної самостійності Республіки Сербської.

  • Сербія не хоче приєднуватися до антиросійських санкцій.

Про це президент Сербії Александар Вучич розповів в ексклюзивному інтерв’ю російської державної інформаційної агенції ТАСС.

“Коли в Україні почався конфлікт, я сказав, що не знаю, як розвиватимуться події. І ми тоді прийняли рішення на державному рівні засудити конфлікт, так само як і всі інші, але ми сказали, що наша позиція – не вводити санкції [проти РФ]. …У нас є дружній нам народ, і було б несправедливо чинити так з російським народом”, – зазначив Вучич.

“Зараз минуло рівно два роки. Сербія – єдина країна в Європі, яка не ввела жодних санкцій “, – наголосив Вучич, додавши, що на кожному заході на міжнародному рівні, де він присутній, “основна тема – це санкції проти Росії”.

“Ми намагатимемося захищати свою позицію якнайдовше. Нам вдається це робити вже два роки. Чи продовжимо ми це робити – не знаю, але сподіваюся на це”, – сказав він.

Заяви Вучича мали на меті переконати Москву в небажанні влади Сербії запроваджувати санкції проти РФ, а також проінформувати російське керівництво про всю складність такої позиції для Белграда через постійний тиск міжнародної спільноти.

Висловлену позицію президента Сербії можна сприймати як запевнення в тому, що Белград і надалі не збирається запроваджувати санкції проти РФ. Але в той же час слова про те, що Вучич «не знає», чи буде така політика продовжуватися, виглядають як визнання того, що сербська влада не виключає повністю приєднання до санкційної політики Заходу.

  • Між Сербією та Хорватією розгорівся дипломатичний скандал

Міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грлич-Радман в інтерв’ю регіональному телеканалу N1 назвав Вучича «сателітом Росії».

Відповідаючи на запитання про ситуацію в сусідній Боснії і Герцеговині, Грлич-Радман зазначив, що всі вже звикли до різних заяв Мілорада Додіка (який постійно заявляє про наміри відокремити частину БіГ, Республіки Сербську). «ЄС визнає лише територіальну цілісність і суверенітет, у Додіка немає місця. Що стосується Сербії, то одне – це громадяни, а інше – Вучич і його політика, який має вирішити, на якому кріслі сидіти, сидіти на двох стільцях незручно. У нього не повинно бути великої дилеми», – наголосив хорватський урядовець. Вучич може бути «трабантом і сателітом Росії», але російський вплив чи інші шкідливі впливи, які б підірвали стабільність Західних Балкан, не пройдуть, підкреслив глава МЗС Хорватії. (Трабантами в середньовічному війську називали супутників, які виконували функції слуг та охоронців).

Президент Сербії Александар Вучич, коментуючи заяву Грлича-Радмана, зазначив, що міністр закордонних справ Хорватії не тільки брутально втручається у внутрішні справи Сербії, але і «бреше, ображає сербський народ і погрожує громадянам Сербії». «Грлич-Радман правий в одному: можливо, я чийсь trabant, можливо i wartburg, можливо і Fića (марки «народних» автомобілів), але я ніколи не був чиїмось помічником і слугою, чого не можна сказати про Грлича-Радмана “, – написав президент Сербії в Instagram.

Перший віце-прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич різко засудив заяву хорватського міністра. «Атмосфера ненависті до Сербії та сербського народу систематично нарощується в Хорватії роками. Одним із таких прикладів є заява міністра закордонних справ Хорватії Грлича Радмана, який нападає на Сербію та президента Александара Вучича», — сказав він. “Хорватський міністр не засвоїв уроків історії, тому він забуває або хоче, щоб це було забуте, що Хорватія була найвірнішим трабантом Австро-Угорщини та нацистської Німеччини”, – заявив Дачич.

Міністерство закордонних справ Сербії направило ноту протесту посольству Хорватії в Белграді через «неприйнятну» заяву хорватського міністра закордонних справ Гордана Грлича-Радмана.

Міністерство закордонних і європейських справ Хорватії відкинуло звинувачення у втручанні у внутрішні справи Республіки Сербія. Відомство зазначило, що міністр Гордан Грлич-Радман констатував факт неприєднання Сербії до зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу щодо російської агресії проти України. «Як ми вже зазначали, не можна бути кандидатом на членство в ЄС і користуватися всіма перевагами цього, безпринципно та прораховано уникаючи засудження російської агресії та пов’язаної з нею політики ЄС», – йдеться в заяві МЗС Хорватії.

Суперечка між Загребом та Белградом через відмову влади Вучича узгоджувати із Європейським Союзом зовнішню та безпекову політику Сербії, як кандидата на вступ до ЄС, та запровадити санкції проти РФ, свідчить про збільшення напруги навколо цієї теми. Європейські політики відкрито почали говорити про те, що Белград, не запроваджуючи санкції, проводить відверто проросійську політику, залишаючи Вучичу все менше можливості для продовження політики «сидіння на двох стільцях».

  • Президент Чорногорії вийшов з правлячої партії «Європа зараз»

Засновник та заступник голови правлячого в Чорногорії «Руху «Європа зараз» (Evropa sad), президент країни Яков Мілатович подав у відставку з усіх партійних посад і вийшов з партії.

Коментуючи свою відставку, Мілатович заявив, що нинішня діяльність політичної сили суперечить тому, що було обіцяно громадянам, і цінностям, які він керувався, створюючи партію.

Рух «Європа зараз», в свою чергу, звинуватив главу держави в перешкоджанні роботі уряду та партії.

Окрім президента Мілатовича, поза межами Руху «Європа зараз» опинився і міністр юстиції Чорногорії Андрей Мілович, якого виключили з партії.

Місцеві аналітики передбачають, що конфлікт всередині правлячої партії може спричинити відставку нинішнього уряду Чорногорії та до гальмування євроінтеграції країни.