Подорож президента Республіки Сербської Мілорада Додіка до Росії, його зустріч з Володимиром Путіним та отримання російського ордена стали демонстрацією ще більшої відданості Баня Луки Москві. Фактично, влада сербського ентитета Боснії і Герцеговини прямо заявила – ми стоїмо поруч з Росією, Захід нам, якщо ще не ворог, то точно – опонент.
Остаточний розворот Республіки Сербської до Росії передом, до Заходу задом, як кажуть в російських народних казках, очевидно, буде мати суттєві дестабілізуючи наслідки для Боснії і Герцеговини.
Кінець нейтралітету
Мілорад Додік не перший раз відвідає Росію з початку повномасштабного вторгнення, і остання зустріч із президентом РФ, яка відбулася в столиці російського Татарстану, Казані, стала четвертою за останні два роки. Втім, ця поїздка звернула на себе особливу увагу через проголошені президентом Республіки Сербської радикально проросійські заяви, які є незвичними навіть для нього.
Так, раніше Додік наголошував на своєму «нейтральному» відношенні до російсько-української війни. У травні 2023 року, наприклад, саме за «нейтралітет» щодо «конфлікту в Україні» йому дякував Путін. Цього разу позиція президента Республіки Сербської змінилася.
За підсумками розмови з Путіним, Додік в інтерв’ю RT (екс-Russia Today) наголосив, що побажав російському президенту «перемог» (зазначимо, що зустріч президентів РФ та РС відбувалася невдовзі після захоплення російськими військами українського міста Авдіївка). «Я побажав йому подальших перемог. Я сказав, що всі його перемоги, перемоги Росії – і наші перемоги також. І ми віримо, що Росія на правильній стороні. Стороні свободи людей, народів та країн. Президент Путін у цьому плані зараз реалізує дуже важливу місію», — заявив він. Загалом, за його словами, які цитують медіа, «Росія була змушена захищати свій народ і тому почала Спеціальну військову операцію».
Цими заявами Додік не просто відтворив штампи російської воєнної пропаганди, але і озвучив нову офіційну позицію Баня Луки, яка тепер є не нейтральною, а проросійською і антизахідною.
Втім, темою російської-української війни президент Республіки Сербської РС не обмежився, продемонструвавши, що радикалізація позиції сербів, яких він представляє, стосується і інших напрямків.
Обговорюючи з Путіним тему запровадження санкцій проти Росії та вступ Боснії і Герцеговини до НАТО, Додік прогнозовано підкреслив, що Республіка Сербська не дасть БіГ зробити ані перше, ані друге, незважаючи на «тиск Заходу». Також були очікуваними його скарги на “протекторат” західних держав над Боснією і Герцеговиною. Але заява Додіка про те, що дії західних країн у Республіці Сербській є “інтервенцією” (цитата з «Російської газети»), стала новою віхою в протистоянні сербів БіГ та Заходу. (Тут можна нагадати, що одне зі визначень терміну «інтервенція» – насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності, або політичної незалежності).
Здається, що Додік за допомогою свого останнього спілкування з Путіним та своїх заяв російським пропагандистським медіа вирішив «спалити всі мости» Баня Луки з Брюсселем та Вашингтоном.
Додатковим посиленням цього меседжу стало відвідування президентом Республіки Сербської Білорусі та тепла зустріч Додіка з Александром Лукашенко перед поїздкою до російського Татарстану.
Очевидно, що віднині Республіка Сербська має стати ще більш агресивним оплотом Кремля в регіоні. Але головна проблема в тому, що дії Додіка сигналізують про зміну курсу не тільки Баня Луки, але і Белграда, бо президент Республіки Сербської працює в команді, очільник якої знаходиться в сусідньої країні.
Йдеться про президента Сербії Александара Вучича.
Особливі відносини
Вучич постійно різними способами доводив, що Додік – серед його найближчих соратників. Президент Республіки Сербської є обов’язковим учасником усіх важливих для офіційного Белграда публічних подій в Сербії – святкування перемоги на виборах, відзначення пам’ятних дат, проведення військових парадів та виставок… Найбільш яскравою демонстрацію того, що нинішній лідер сербів в БіГ є частиною команди Вучича, стала участь Додіка у нещодавньої військовій нараді у Белграді, разом з найвищим керівництвом армії Сербії. Ця нарада, що відбулася наприкінці січня, за всіма канонами мала пройти як суто внутрішній захід Республіки Сербії, але присутність на ньому президента Республіки Сербської, одного з ентитетів Боснії і Герцеговини, тобто, високопосадовця сусідньої країни, та активне просування цього факту державними медіаресурсами, мали очевидну мету продемонструвати надзвичайно тісний зв’язок між Белградом та Баня Лукою, між Вучичем та Додіком.
Особливі відносини президента Сербії та президента Республіки Сербської, втім, давно не є секретом. Показово, що не так давно лідер правлячої Сербської прогресивної партії, віце-прем’єр-міністр та міністр оборони Мілош Вучевич заявив, що Захід тисне на Вучича, вимагаючи від нього закликати до порядку, «дисциплінувати» Додіка. Вучевич фактично дав зрозуміти, що ця вимога не була і не буде виконуватися. І, як бачимо, навіть останні заяви Додіка в Росії теж не викликали осуду у влади Сербії та не змусили Белград дистанціюватися від нинішніх керманичів сербів в БіГ.
Тут треба зазначити, що, хоча позиція президента Республіки Сербської і виглядає наразі як набагато більш проросійська, ніж позиція керівництва сусідньої Сербії, кроки офіційного Белграда по відношенню до Москви також кажуть про бажання мати тісні сербсько-російські відносини.
Нещодавнє дуже компліментарне інтерв’ю Вучича російському державному інформаційному агентству, постійні заяви про небажання запроваджувати санкції проти РФ, закупівля нового російського озброєння (системи протидії дронам) для армії Сербії – все це говорить про те, що Белград співпрацює з Москвою і хоче робити це і надалі. Тому останні заяви Додіка виглядають не як щось недопустиме, а як складова спільного проросійського курсу Белграда та Баня Луки. Просто влада Сербії і особисто Вучич, очевидно, не хоче повністю розгортатися в бік РФ, тому публічна місія із підтримки та розвитку сербсько-російських контактів дістається Додіку – політику з сусідньої країни.
Показово, що на посилення команди в Баня Луці з Белграда два місяці тому, на посаду фактично радника Додіка, був відправлений Александар Вулін, екс-керівник Безпеково-інформаційного агентства Сербії (БИА/BIA), якого вважають головним контактером між сербською владою та Москвою та ключовою креатурою російських спецслужб на Балканах.
В Белграді, напевно, вирішили відвести Баня Луки роль радикально проросійського крила всіх балканських сербів, а самим продовжувати демонструвати баланс між Заходом та Росією. Тим більше, що Додік, члени його команди, та Вулін все одно перебувають під західними санкціями.
На шляху до гібридного конфлікту
В Баня Луці, напевно, вважають, що на цьому етапі співпраця з Москвою сприятиме поверненню до «первісного Дейтону», допоможе позбутися такого механізму міжнародного врегулювання, як Офіс Високого представника та забезпечить розширення прав та повноваження Республіки Сербської.
Влада Сербії, співпрацюючи з Додіком, лояльним до Белграда та Москви, переслідує свої інтереси, які не вичерпуються розвитком міжкордонної спільноти сербів регіону (побудовою «сербського світу», як каже Вулін) або підтримкою прагнень Республіки Сербської до більшої незалежності від центральної влади БіГ. Белград, вочевидь, вирішує і інші задачі, серед яких забезпечення збільшення лояльного електорату за рахунок громадян з сербським паспортом з сусідньої країні (технологія «міграції виборців з Республіки Сербської до Сербії» вже принесла партії Вучича, як стверджують, тисячі голосів на останніх виборах) та намагання співпрацювати з РФ за допомогою «посередників» з Баня Луки.
Кремль, співпрацюючи із керівництвом Республіки Сербської, діє за своїм списком задач. Це блокування запровадження Боснією і Герцеговиною санкцій проти РФ, гальмування євроінтеграції БіГ (тому що цей процес передбачає узгодження зовнішньополітичної та безпекової політики) та недопущення співпраці БіГ з НАТО. Відповідно, Москва, орієнтуючись саме на власні потреби, буде всіляко сприяти продовженню та радикалізації нинішнього курсу Баня Луки, спрямованого на конфронтацію з офіційним Сараєво та Офісом Високого представника (OHR), і загалом на протистояння Республіки Сербської та Заходу.
Очевидно, що за умови збільшення та інтенсифікації російського впливу на Баня Луку, прямого чи опосередкованого, протиріччя між Республікою Сербською та центральною владою БіГ будуть не вирішуватися, а загострюватися, і до старих суперечок будуть додаватися нові.
В якийсь момент протистояння може перетворитися на справжній гібридний конфлікт, вигідний виключно Москві. Але, здається, що такого розвитку подій в Баня Луці та Белграді не бояться.
