- Парламент Косово отримав статус асоційованого члена в Парламентській Асамблеї НАТО.
Більшість країн проголосували «за», один голос був «проти», ще 14 країн утрималися на засіданні Асамблеї у Софії (Болгарія). Серед тих, хто утримався, були країни, які не визнали незалежність Косова – Іспанія, Румунія, Словаччина та Греція, а також Франція та Італія. Угорщина єдина проголосувала проти.
До цього рішення парламент Косова протягом багатьох років мав статус спостерігача.
Серед асоційованих членів ПА НАТО також є Сербія. Сербська делегація покинула засідання після голосування.
В Белграді сприйняли рішення ПА НАТО як цільоспрямований тиск Заходу на Сербію.
«Прийом т. зв Косово асоційованим членом Парламентської асамблеї НАТО викрило всю політику подвійних стандартів Заходу, який знову винагородив своє дітище за всі порушення угоди та терор проти сербського народу в Косово і Метохії», – заявив директор Управління у справах Косово і Метохії уряду Сербії Петар Петкович.
«Сильний тиск на Сербію та сербський народ» він пояснив тим, що «сильна Сербія на чолі з Александаром Вучичем є скалкою в оці багатьох західних держав».
- Генеральна Асамблея ООН ухвалила Резолюцію про геноцид в Сребрениці.
Документом запроваджується щорічний Міжнародний день пам’яті та вшанування пам’яті геноциду 1995 року. Резолюція також засуджує будь-яке заперечення геноциду в Сребрениці.
За проголосувало 84 країни (в т.ч. троє з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН – США, Велика Британія та Франція), проти – 19 (постійні члени РБ ООН Росія та Китай). Ще 68 країн утрималися, 22 не голосували.
З балканських і центральноєвропейських країн Сербія та Угорщина проголосували проти, Словаччина та Греція утрималися, решта були за.
Результати голосування в Генеральній Асамблеї ООН були розцінені сербськими лідерами як «велика моральна перемога». «107 країн світу не проголосували за резолюцію», «дві третини жителів планети були на нашому боці”, заявив Вучич.
- В Республіці Сербської готують «мирний розділ» Боснії і Герцеговини
Президент Республіки Сербської Мілорад Додік назвав Резолюцію щодо Сребрениці символічним кінцем багатоетнічної Боснії і Герцеговини. “Звичайно, я думаю, що це кінець. Як можуть жити два народи з таким сильно протилежним минулим?”, – сказав Додік в ефірі RTS напередодні голосування в ООН.
При цьому він підкреслив, що серби в БіГ налаштовані на збереження миру. “Нашим пріоритетом є збереження миру, і ми будемо зберігати мир, жодні наші дії не будуть спрямовані на дестабілізацію та насильство”, – зазначив він.
В іншій своїй заяві президент Республіки Сербської напередодні засідання Генасамблеї ООН зазначив, що угода про мирне розмежування буде запропонована в найближчі 30 днів.
“Ми запропонуємо спочатку уточнити політичні компетенції, пов’язані з суб’єктами, а також зберегти та залишити поточну модель функціонування економіки та протягом кількох років адаптувати її до моделі мирного розмежування”, – сказав Додік.
Заяви лідера боснійських сербів демонструють збереження курсу на відокремлення Республіки Сербської, тепер з акцентом на досягненні цієї мети мирним шляхом. В той же час, аналітики попереджають, що шлях мирного роз’єднання є маловірогідним.
Для «мирного роз’єднання» слід було б змінити Конституцію Боснії і Герцеговини та передбачити можливість референдуму з цього питання. На вихід Республіки Сербської з БіГ мають погодитися представники боснійців і хорватів, а також міжнародне співтовариство, насамперед члени Ради Безпеки – США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція.
- Серби Чорногорії вимагатимуть розширення своїх прав
Демократична народна партія (ДНП) Чорногорії, що входить до правлячої коаліції, засудила голосування Чорногорії за Резолюцію про геноцид у Сребрениці в Генеральній Асамблеї ООН та призупинила підтримку уряду. ДНП, лідером якої є депутат Мілан Кнежевич, погрожує вийти з правлячої коаліції, якщо не будуть виконані низка її вимог. Це, насамперед, ухвалення Резолюції про геноцид у Ясеноваці.
Для продовження співпраці в рамках правлячої коаліції ДНП має ще кілька вимог.
Серед них
- визнання сербської мови офіційною в Чорногорії;
- запровадження подвійного громадянства із Сербією;
- визнання триколору (червоно-блакитно-білого прапору) державним прапором Чорногорії.
З аналогічними вимогами також виступив голова парламенту Чорногорії та лідер Нової сербської демократії (НСД) Андрія Мандич. В той же час, НСД не заявляла про вихід з правлячої коаліції.
Таким чином, сербські партії, що є частиною нинішньої чорногорської влади, хочуть досягти зміни політичної системи Чорногорії для перетворення країни в сателіта Сербії.
- Косово закрило відділення сербського банку
Косовська поліція закрила відділення «Поштово-ощадного банку» Сербії (Banka Poštanska štedionica) в чотирьох муніципалітетах на півночі Косово – Лепосавич, Зубін Потік, Звечан, Північна Митровиця.
«Шість дочірніх компаній так званого «Поштово-ощадного банку» на півночі країни були закриті», – зазначається у повідомленні поліції Косово.
Центральний банк Косово (CBK) заявив, що Poštanska štedionica не має ліцензії на діяльність відповідно до косовських законів, і додав, що діяльність фінансових установ без ліцензії є “незаконною та неприпустимою”.
Заступник начальника поліції Північного регіону Ветон Ельшані сказав, що акція була проведена з дозволу прокурора, а приміщення перевіряли разом з податковими інспекторами. За підсумками операції було конфісковано речові докази – 1 600 000 євро, 74 700 000 динарів, 19 500 франків, 13 800 доларів США та іншу валюту, а також документи.
Сербія, ЄС та США вважають дії Приштини спрямованими на ескалацію ситуації в регіоні.
Віце-прем’єр-міністр Сербії та міністр внутрішніх справ Івіца Дачич заявив: «Якщо міжнародна спільнота не схаменуться, все це призведе до нових конфліктів на Балканах з непередбачуваними наслідками».
Державний департамент США оголосив, що розчарований тим, що “поліція вжила заходів у фінансових установах на півночі Республіки Косово”, підкресливши, що ці дії не були скоординовані з міжнародними партнерами і що вони посилюють напруженість.
Європейський Союз засудив закриття офісів «Поштово-ощадного банку» в Косово та закликав Белград і Приштину повернутися за стіл переговорів. Пітер Стано, речник ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики зазначив, що операції косовської поліції є ескалаційним і одностороннім кроком Приштини, який в ЄС сприймають «із занепокоєнням».
