- Реакція міжнародної спільноти та сербської влади на інцидент на півночі Косова
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Організація Північноатлантичного договору схвалила рішення про збільшення миротворчого контингенту після заворушень на півночі Косово. НАТО направить додатково 700 солдатів – це батальйон резервних сил, який приведений у стан підвищеної готовності, і буде використовуватися за потреби. «Ми продовжуємо закликати Белград і Приштину брати участь у діалозі, який уможливить ЄС як єдиний спосіб вирішити відкриті питання та досягти рішень, які поважають права всіх спільнот. Це ключ до стійкої безпеки та стабільності в Косово та регіоні», – наголосив генеральний секретар НАТО.
Прем’єр-міністр Косово Альбін Курті привітав рішення НАТО, заявивши, що Сербія хоче дестабілізувати регіон за допомогою Росії. «Ці люди хочуть повернути час на 30 років назад. Але цього не станеться», – сказав Курті. Він вважає, що зараз потрібна підтримка НАТО, тому що кордон із Сербією дуже довгий, а сербська армія останнім часом посилила свій потенціал і має багато військової техніки як від РФ, так і від Китаю. А.Курті заявив, що нападники в селі Баньска мали озброєння, яке вироблено в Сербії, що неможливо купити на вільному ринку. На його думку, лідер Сербського списку Мілан Радойчич є лише виконавцем атаки на півночі Косово. Він отримав матеріально-технічне, військове обладнання та підтримку з Белграда, а також політичні накази. Він вважає, що зараз хтось намагається машиною часу повернути усіх у 90-ті роки, коли були Мілошевич і Аркан. Тепер Слободан Мілошевич — це Александар Вучич, а Желько Ражнатович Аркан — це Мілан Радойчич, який дуже відомий різними злочинами в Косово, а також контрабандою. А.Курті згадав, що за два з половиною роки, коли він при владі, було знищено дев’ять лабораторій з виробництва наркотиків у північній частині Косова.
Для нормалізації ситуації Держсекретар США Ентоні Блінкен розмовляв із президентом Сербії Александаром Вучичем, щоб наголосити на терміновій необхідності деескалації напруженості у відносинах з Косово та притягнути до відповідальності винних у нещодавніх насильницьких нападах. Блінкен висловив свою підтримку діям КФОР і EULEX у відповідь на цю подію, зазначивши, що інциденти, подібні до тих, що були біля монастиря Баньска, є неприйнятними викликами для міжнародної спільноти, привітавши збільшення присутності КФОР і рішення НАТО дозволити перекидання додаткових сил. Держекретар наголосив, що Сербія повинна стежити за поточною деескалацією з повним виконанням своїх зобов’язань за угодою про нормалізацію відносин в рамках діалогу за посередництва ЄС.
При цьому Євросоюз також дуже стурбований посиленням присутності сербської армії біля кордону з Косово, заявив глава європейської дипломатії Жозеп Борель. «Розгортання армії вздовж адміністративної лінії кордону з Косово викликає велику тривогу і має бути негайно припинено», – заявив Борель.
Присутність п’яти тисяч солдатів НАТО в Косово є гарантією того, що криза не перекинеться на регіон. Добре, що Північна Македонія, Чорногорія та Албанія є членами НАТО, щоб можна було запобігти прямому зіткненню між арміями Косова та Сербії, вважає президент Північної Македонії Стево Пендаровскі.
Посол Великої Британії в Сербії Едвард Фергюсон заявив, що багато питань залишилися без відповіді після подій у Баньскій, і що Белград повинен сприяти розслідуванню, оскільки немає виправдання нападам на поліцію. Вони становлять реальну загрозу регіональній стабільності, і ніхто не хоче цього в сучасному світі. Міжнародні партнери Сербії уважно стежать за ситуацією і сподіваються, що Белград, враховуючи свій значний вплив на громади на півночі Косово, зіграє відповідальну роль, як у заспокоєнні поточної ситуації, так і в допомозі знайти шлях до більш стабільних відносин зі своїми сусідами.
Президент Сербії Александар Вучич у своєму зверненні до громадськості заявив, що не зміг прочитати листа Мілана Радойчича, який був на чолі групи сербів Північного Косова, що вчинили напад на косовську поліцію. Вучич вважає, що це питання до прокурора та інших державних органів. «Якщо хтось думав, що він втече – не втече! Я точно знаю, що поліція повинна збирати інформацію», зазначив Вучич.
Разом з тим, Форум безпеки та демократії оцінив, що «лист» колишнього віце-президента Сербського списку Мілана Радойчича, який оголосив, що він особисто планував рейд на півночі Косова, не погоджуючи це питання з Белградом, не ставить крапки, а тільки викликає численні запитання щодо подій у Баньскій, які різко загрожували самій Сербії. «Лист» Радойчича, перш за все, відображає повне нерозуміння його власної відповідальності, а також політичної ситуації, в якій опинилася в результаті Сербія.
Між тим, США офіційно закликали Сербію вивести свої сили, розташовані на кордоні з Косово. «Ми спостерігаємо значне розгортання сербських військ уздовж кордону з Косово, включаючи безпрецедентне розгортання артилерії, танків і піхотних підрозділів», заявив речник Ради національної безпеки Джон Кірбі.
Президент Сербії Александар Вучич мусив запевнити, що не має наміру наказувати армії перетинати адміністративні пункти пропуску з Косово, додавши, що він виведе сербські сили з цього району, оскільки ескалація конфлікту була б контрпродуктивною, коли йдеться про бажання Сербії стати членом Європейського Союзу. А.Вучич зазначив, що застереження Вашингтона є непропорційними, оскільки чисельність сербських сил біля Косова зменшується, нагадавши, що минулого року там було 14 тис. солдат біля адміністративної лінії, а сьогодні 7,5 тис., і буде скорочення до 4 тисяч.
Таким чином, складається враження, що президент Сербії розуміє відповідальність Белграда за кривавий інцидент на півночі Косова. І хоча для домашньої публіки видаються порції звинувачень виключно на адресу албанської сторони та особисто прем’єра А.Курті, між тим в комунікації з міжнародною спільнотою використовуються зовсім інші аргументи. А.Вучич наполягає, що кривавий інцидент шкодить євроінтеграційному поступу Сербії та кидає тінь на стосунки із колективним заходом, у чому начебто офіційний Белград зовсім не зацікавлений. Але тоді виникає логічне питання, хто ж таки реально стояв за діями Мілана Радойчича і його озброєної групи. З одного боку, Белград намагався героїзувати загиблих трьох сербів, представивши їх як мучеників у боротьбі за права власного народу на Півночі Косово, а з іншого, А.Вучич говорить на персональній відповідальності Радойчича за інцидент перед правоохоронними органами. Той заявив, що усе спланував сам, та цьому ніхто не вірить. Дуже вірогідно, що хтось з оточення президента А.Вучича тісно «комунікував» з Радойчичем та можливо давав настанови стосовно планованих дій. Видається, що сам А.Вучич не був глибоко поінформований про плановану провокацію на півночі Косова, або він просто не хотів до цього бути причетним персонально, але не виключено, що не заборонив іншим з власного політичного оточення, керувати діями Радойчича, але під їх власну відповідальність. Після провалу провокації треба було когось звинуватити у її підготовці, тож вирішили підставити головного виконавця, який далеко не головний організатор, що поки перебуває в тіні. Белград розуміє, що і по душу організатора скоро прийдуть західні союзники, але плекає надію, що ще будуть шляхи відступу. Якщо з’являться конкретні докази у Вашингтону чи Брюсселя, А.Вучич, скоріше за все, не буде триматися до кінця особи, яка зганьбилася у підготовці операції. При цьому не виключено, що російська сторона теж напряму спілкувалася з Радойчичем і давала свої поради та вказівки. Але це не могло пройти непоміченим для сербських спецслужб і знову у союзників виникнуть питання до офіційного Белграду. Поки рівняння залишається з декількома невідомими, воно ще деякий час не буде остаточно вирішеним, проте у випадку знаходження хоч одного справжнього замовника інциденту на півночі Косово, ситуація розвиватиметься миттєво. Діючий президент Сербії, відданням шани загиблим сербам в інциденті, вже зміг себе убезпечити від можливих випадів у свій бік від власних радикальних сил, коли прийдеться когось «здавати» зі свого оточення, якщо якимось чином стануть відомі деякі деталі операції, що провалилася. Тож у нього ситуація поки безпрограшна, хіба що хтось з якихось міркувань на нього особисто не покаже пальцем.
- Переобрання Мілорада Додіка головою Союзу незалежних соціал-демократів
Мілорад Додік був одноголосно переобраний головою Союзу незалежних соціал-демократів (SNSD) на Сьомому партійному з’їзді у Добої. Його підтримали 937 делегатів, які беруть участь у роботі з’їзду. У звіті, який він подав до присутніх перед голосуванням, Додік зазначив, що легальність інституцій та належність Республіці Сербській власності ніколи не викликали сумнівів, і що SNSD роками виступає за ці питання. Він наголосив, що Конституційний суд Боснії і Герцеговини перетворився на виконавця, який хоче знищити РС і у цьому сенсі є антиконституційним як такий, що начебто топче Боснію і Герцеговину, чию Конституцію він мав би захищати.
Одразу після переобрання головою Союзу незалежних соціал-демократів Мілорад Додік виступив із промовою, у якій знову виклав свої суперечливі погляди на своє бачення майбутнього Боснії та Герцеговини. Додік заявив, що в майбутньому може виникнути можливість запропонувати угоду про «мирне роз’єднання між Республікою Сербською та Федерацією БіГ», що врешті-решт має статися, так як це те, що і забезпечить краще життя мирним шляхом. Ми хочемо лише міцної Республіки Сербської, яка активно співпрацює з Сербією, а також іншими факторами, підкреслив Додік. Він також повторив суперечливі погляди на поточну ситуацію в Боснії та Герцеговині, заявивши, що Боснія та Герцеговина є нав’язаним, вимушеним державним союзом, створеним під тиском і зберігається під тиском.
Можна прогнозувати продовження президентом Республіки Сербської курсу на розвал Боснії і Герцеговини, тому багато в чому залежатиме чи вистачить сміливості і західної підтримки у Високого представника зупинити цей процес своїм рішенням про усунення з посади Мілорада Додіка. Той звісно закличе своїх прибічників до повстання і тут має бути калькуляція сил міжнародної спільноти, що розміщена в БіГ, на скільки вони в змозі утримати ситуацію у своїх руках протягом перших хвиль невдоволення. Високий представник та міжнародна спільнота мають остаточно визначити для себе позицію керівництва боснійсько-герцеговинських хорватів щодо сепаратистських дій Баня-Луки. Якщо в хорватській частині Мостара зібралися мовчки підтримувати дії теперішнього керівництва Республіки Сербської, то тоді ситуація є дуже хиткою. Очевидно, що Вашингтон і Брюссель мають бути у постійному контакті із Загребом, як визначальним чинником, що може вплинути на позицію власне боснійсько-герцеговинських хорватів та частково самого М.Додіка. Адже більшість території РС межує саме з Хорватією, тому об’єктивно дуже залежить від шляхів постачання товарів та послуг, а також фізичного виїзду свого населення за межі РС.
- Франція посилює свою дипломатичну присутність на західних Балканах
Міністр Європи та закордонних справ Франції Катрін Колонна призначила Рене Троказа спеціальним представником країни у справах Західних Балкан. На думку глави зовнішньополітичного відомства це призначення відповідає активізації Франції в регіоні в контексті зближення Західних Балкан з ЄС, яке Париж всіляко підтримує. Спеціальний представник займатиметься найважливішими питаннями регіональної політики, координуючи роботу з європейськими та американськими колегами. Він також буде стежити за ініціативами регіонального співробітництва, зокрема Берлінським процесом, і зможе представляти Францію на офіційних заходах і форумах високого рівня. Р.Троказ серед своїх останніх дипломатичних місій був генеральним консулом Франції в Єрусалимі та послом на Кіпрі.
Таким чином, Франція після Євросоюзу, США, Великобританії та Німеччини також призначила свого спецпредставника з питань Західних Балкан. Париж зрозумів важливість розвитку подій у цьому регіоні та небезпечність виникнення конфліктних ситуацій, що можуть перерости у війни, яких було декілька в цьому регіоні протягом 90-х років минулого століття. Очевидно, що Франція відчула процес відродження реваншистських настроїв у певних соціальних середовищах деяких країн, і перш за все Сербії, тож поспішила призначити уповноважену державою особу, що постійно не тільки здійснюватиме моніторинг, але й братиме активну участь в процесах завчасного врегулювання конфліктних ситуацій. Париж відчуває себе європейським лідером, тож зрозумів важливість посилення свого впливу в державах регіону, який до 2030 року має стати частиною Європейського союзу. Саме цей процес інтеграції і може убезпечити від виникнення великих збройних конфліктів чи воєн на теренах Західних Балкан, що знаходяться на межі геополітичного розлому вільного західного світу та диктаторського режиму в Москві, який сподівається у цій боротьбі на отримання політичної, а можливо й економічної та військової підтримки від Китаю, який досить непогано проник у низку важливих економічних проєктів держав регіону.
