- Чорногорія та Албанія приєднуються до Ініціативи трьох морів. Хорватія перейняла від Польщі головування в 3SI. Учасники Ініціативи висловили свою підтримку Україні
На десятому саміті Ініціативи трьох морів, що відбувся у Варшаві, Чорногорію та Албанію було прийнято до асоційованих членів, так само, як раніше вже були прийняті Україна та Молдова. Туреччина та Іспанія приєдналися до нових стратегічних партнерів платформи на додаток до США, Німеччини, Японії та Європейської комісії.
Йдеться про найбільше розширення нашої Ініціативи, зазначив президент Польщі Анджей Дуда.
Як відомо, повноправними учасниками Ініціативи трьох морів («Тримор’я», 3SI), яка була започаткована у 2016 році у Дубровнику, є 13 держав-членів ЄС: Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Греція, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина та Словенія.
На саміті у Варшаві президент Албанії Байрам Бегай підкреслив стратегічну важливість участі країни в 3SI. «Наша участь в Ініціативі трьох морів сприятиме подальшому зміцненню її південно-східного флангу та посиленню її стратегічного виміру, зокрема у співпраці у сфері безпеки, демократичній стійкості та трансатлантичній координації», – зазначив він.
Президент Чорногорії Яков Мілатович заявив, що його країна завдяки співпраці в рамках Ініціативи трьох морів може зміцнити стратегічне значення регіону, покращити якість життя громадян та забезпечити тривалий мир і процвітання на Західних Балканах.
«Чорногорія пишається тим, що приєдналася до спільноти, яка сприяє зв’язності, інноваціям та стійкості – принципам, що є ключовими для майбутнього регіону Західних Балкан», – сказав він. «Приєднуючись до цієї Ініціативи, ми робимо крок ближче до нашої стратегічної мети – членства в ЄС», – підсумував Мілатович.
* * *
На саміті у Варшаві Хорватія перейняла від Польщі річне головування у Ініціативі трьох морів.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович наголосив, що хорватське головування буде зосереджено на зміцненні економічної та енергетичної співпраці та розвитку інфраструктурних зв’язків. «Ми хочемо поєднати Балтійське та Адріатичне море, але також Чорне та Адріатичне, а також Чорне та Балтійське море більше, ніж це було раніше», – наголосив він.
Пленкович зазначив, що пріоритетом залишається досягнення енергетичної незалежності, що особливо важливо з огляду на почастішання пропозицій щодо відновлення імпорту російського газу трубопроводами після досягнення припинення вогню в Україні. Він наголосив, що Хорватія стає новим енергетичним центром, враховуючи термінали на Крку як для нафти, так і для зрідженого природного газу (ЗПГ). «Розширивши потужність терміналу ЗПГ на острові Крк до 6,1 мільярда кубічних метрів газу на рік, Хорватія зможе постачати газ до країн Центральної та Східної Європи, ставши таким чином регіональним енергетичним хабом», – сказав прем’єр-міністр.
Хорватія під час свого головування в Ініціативі також наполягатиме на покращенні моделі фінансування інфраструктурних проектів, зміцненні парламентської співпраці та підтримці міцних трансатлантичних зв’язків. Як підтвердження підтримки Сполученими Штатами Ініціативи, хорватський прем’єр виділив присутність на саміті міністра енергетики США Кріса Райта.
* * *
Учасники зустрічі в Варшаві висловили свою непохитну підтримку Україні. В Спільній декларації 10-го саміту Ініціативи трьох морів, зокрема, зазначається:
- «З огляду на наслідки для європейської та світової безпеки, ми рішуче засуджуємо війну Росії проти України, а також будь-яку її підтримку третіми країнами».
- «Ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку України, її суверенітету та територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів. Ми також наголошуємо на ролі, яку 3SI може відіграти у процесі відбудови України».
- «Ми готові посилити тиск на Росію, щоб послабити її здатність продовжувати вести агресивну війну».
- «Ми висловлюємо нашу підтримку справедливому, міцному та всеохоплюючому миру, заснованому на принципах Статуту Організації Об’єднаних Націй та відповідно до міжнародного права, включаючи Конвенцію ООН з морального права (UNCLOS), а також шляхом вжиття відповідних заходів, узгоджених міжнародним співтовариством».
- «Ми залишаємося переконаними, що ті, хто віддавав накази або скоїв воєнні злочини в Україні, мають бути притягнуті до відповідальності».
- Єврокомісар Марта Кос відвідала Сербію
Європейський комісар з питань розширення Марта Кос відвідала Сербію 29 та 30 квітня, де зустрілася з керівництвом держави, депутатами від правлячої та опозиційної партій, а також громадськими активістами, включаючи студентів, що беруть участь в протестах.
Єврокомісар наголосила, що Європейська комісія та Європейський парламент уважно стежать за розвитком подій у Сербії, оскільки вона є країною-кандидатом на членство в ЄС. «Вибір Сербії — стати частиною ЄС, і цей вибір пов’язаний із відповідальністю, зобов’язаннями та досягненням результатів. Саме це я хочу бачити», — сказала Кос.
Вона повідомила, що обговорила з представниками уряду Сербії та Народної скупщини нагальну необхідність впровадження реформ, які Сербія зобов’язалася провести перед відкриттям наступного Кластера 3. Йдеться про три закони про медіа, виборчий закон, а також призначення нових членів Регуляторного органу електронних медіа (REM). «Проведення реформ — це процес трансформації. Це не тому, що хтось у Брюсселі каже їм це робити чи просто ставить галочки», — наголосила Єврокомісар.
В Белграді Кос зустрілася з новим прем’єр-міністром Сербії Джуро Мацутом, президентом Александаром Вучичем та спікером Аною Брнабич, а також з представниками правлячої більшості та опозиції в парламенті.
У дописі в соціальних мережах після зустрічі з Єврокомісаром президент Сербії зазначив, що вони мали «хорошу розмову» з особливим акцентом на реформи та реалізацію Європейського плану зростання для Західних Балкан. «Я наголосив на нашій повній готовності пришвидшити реформи не через бюрократичні вимоги, а тому, що ми віримо, що вони принесуть краще життя нашим громадянам», – написав Вучич.
Виступаючи на конференції з прем’єр-міністром Мацутом, Кос сказала, що закликала Сербію співпрацювати з Європою над реформами, створенням незалежної судової системи, яка зможе ефективно боротися з корупцією, та над виборчою системою, яка гарантуватиме, що воля сербського народу буде почута. «Те, чого ми вимагаємо, дуже схоже на вимоги громадян, які протестують», – підкреслила вона.
Кос побувала в Новому Саді, де поклала квіти перед залізничним вокзалом, будівля якого обвалилася 1 листопада, та зустрілася зі студентами. «Я хочу ще раз наголосити, що те, чого ЄС вимагає від Сербії, тісно пов’язане з вимогами громадян, які протестують. Найголовніше, я хочу, щоб ви, молоде покоління, скористалися численними можливостями, які пропонує ЄС», – написала вона після зустрічі.
Відповідаючи на запитання журналістів про можливі наслідки, якщо Вучич вирішить відвідати парад у Москві 9 травня, Кос зазначила, що 9 травня 1945 року та 9 травня 2025 року – це дві абсолютно різні ситуації. «Президент Вучич має вирішувати, чи їхати йому до Москви, чи ні. Але якщо він поїде, багато інституцій ЄС та держав-членів врахують це. Тоді мені буде набагато складніше завдання допомогти Сербії твердо залишатися на шляху до ЄС. Але це його рішення», – підсумувала вона.
Конкретні кроки з боку ЄС у відповідь на участь Вучича в урочистостях 9 травня в Москві, ані Кос, ані інші офіційні представники Єврокомісії не оголошували.
- Сербії вдалося добитися нової відстрочки санкцій щодо «Нафтової індустрії Сербії» (NIS)
“Сербії вдалося добитися нової відстрочки санкцій для NIS, цього разу на два місяці, до 27 червня. Дякую нашим американським партнерам за розуміння позиції Сербії”, – повідомив президент Александар Вучич в соціальних мережах.
Як відомо, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) 10 січня внесло «Нафтову індустрію Сербії», NIS, до санкційного списку через російського власника компанії.
США вже два рази відтермінували застосування санкцій – наприкінці лютого, а також наприкінці березня – але кожного разу лише на місяць.
Станом на грудень 2024 року найбільшим NIS акціонером з 50% акцій була «Газпром нафта» (РФ). 5% належали «Газпрому» (РФ), 29,87% – уряду Сербії, інші акції – міноритарним акціонерам. У лютому 2025-го відбулася зміна структури власності NIS: «Газпромнафта» передала «Газпрому» близько 5%, зменшивши свою частку в NIS з 50 до приблизно 44,85%.
Відтермінування санкцій відбувається на тлі ознак змін в санкційній політики Вашингтона. Адміністрація президента Дональда Трампа раніше доручила OFAC переглянути деякі існуючі обмеження для компаній, пов’язаних з Росією, зазначають аналітики.
- Президент Чорногорії не підписав закон, який передбачав залучення інвесторів з ОАЕ для реалізації суперечливих проєктів на узбережжі біля Улциня
Президент Чорногорії Яков Мілатович 29 квітня повернув до парламенту на повторний розгляд закон, який схвалив Угоду про співпрацю в галузі туризму та розвитку нерухомості з Об’єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ). Угода, як передбачається, мала стати основою для забудови інвесторами з ОАЄ 12-кілометрового узбережжя, відомого як «Велика Плажа» в Улцині.
Напередодні парламент Чорногорії ухвалив закони, що підтверджують Угоду про економічне співробітництво та Угоду про співпрацю в галузі туризму та розвитку нерухомості з Об’єднаними Арабськими Еміратами, незважаючи на критику з боку активістів громадянського суспільства, екологів та опозиції. Голосування було необхідне для того, щоб угоди, які прем’єр-міністр Мілойко Спаїч підписав з представниками ОАЄ, набули чинності.
Президент підписав один із двох законів – про підтвердження Угоди про економічне співробітництво, але іншій повернув до парламенту. Мілатович зазначив, що угода з ОАЕ, про яку йдеться в законі, поставить Чорногорію у невигідне становище. Закон «передбачає низку зобов’язань для держави Чорногорія, водночас не містить жодних конкретних зобов’язань іншої сторони, які б забезпечували захист інтересів нашої держави», – сказав Мілатович. – Таким підходом уряд Чорногорії поставив державу Чорногорію в нерівне становище відносно іншої договірної сторони».
Основні занепокоєння Мілатовича стосуються «відхилення від конституційних положень щодо забезпечення вільної конкуренції та рівного становища на ринку» та «призупинення застосування законодавства Чорногорії щодо державних закупівель, публічних тендерів та державної власності».
Він також посилався на високий рівень непрозорості, який спостерігався після підготовки та підписання угоди та небезпеку того, що відхилення від прийнятих правил ринкової економіки та надання державної допомоги можуть поставити під сумнів продовження шляху Чорногорії до ЄС.
Відмова президента Мілатовича підписати запропонований урядом і підтриманий правлячою більшістю закон є черговим підтвердженням існуючих протиріч між ним та прем’єр-міністром Спаїчем. Вже деякий час з багатьох актуальних для країни політичних та економічних питань Мілатович займає опозиційну до уряду позицію.
- Косово видало ордер на арешт двадцяти сербів через воєнні злочини
Основний суд у Приштині, за поданням спеціальної прокуратури, видав ордер на арешт двадцяти сербів через підозру у вчиненні ними воєнних злочинів – вбивство 106 албанських мирних жителів у Джаковиці (Джаково) в травні 1999 року.
За даними прокуратури, після війни тіла вбитих були знайдені в братській могилі в Батайниці біля Белграда.
Серед обвинувачених у воєнних злочинах – колишній заступник голови провідної партії сербів Косово, «Сербського списку», Мілан Радоїчич.
Радоїчич також є головний обвинуваченим у справі про у теракт в Баньській на півночі Косова у вересні 2023 року, коли озброєне сербське угрупування здійснило напад на косовську поліцію, внаслідок якого був вбитий поліцейський. Незважаючи на виданий ордер на арешт в рамках цієї справи, Радоїчич не затриманий. Наразі він перебуває в Сербії. Белград продовжує надавати притулок та захист Мілану Радоїчичу, незважаючи на серйозні злочини, у скоєнні яких його обвинувачують в Приштині.
- Албанія відмінила безвізовий режим для громадян Білорусі
24 квітня албанська влада оголосила про зупинення дії угоди 2020 року з Білоруссю про взаємне скасування віз. До цього білоруси могли перебувати в Албанії без візи не більше 30 днів з дати в’їзду та сумарно не більше 90 днів у календарному році.
З набранням чинності цього рішення громадянам Білорусі потрібно буде отримати візу для в’їзду на територію Албанії.
Повідомляється, що уряд схвалив рішення на підтримку закону «Про міжнародні угоди в Республіці Албанія» на пропозицію міністра Європи та закордонних справ.
Європейський Союзу неодноразово заявляв про необхідність приведення візової політики кандидатів на вступ до ЄС із правилами, діючими в рамках Євросоюзу.
Раніше подібне рішення про запровадження візового режиму було ухвалено албанським урядом щодо громадян Росії. З квітня 2023 Албанія скасувала безвіз для росіян, який діяв у період з 1 травня по 30 вересня.
