- Результати загальних виборів у Боснії і Герцеговині викликають занепокоєння експертів
4 жовтня в Боснії і Герцеговині відбулися загальні вибори, на яких громадяни обирали посадовців та депутатів до органів державної влади загальнодержавного рівня та двох утворень – Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. У виборчому процесі повноцінно бере участь і округ Брчко.
За даними Центральної виборчої комісії країни, явка виборців становила близько 42 відсотків, що свідчить про зниження активності порівняно з попередніми загальними виборами приблизно на 10 відсоткових пунктів.
У Центральний виборчий список було внесено понад 3,4 мільйона виборців, а голосування організовано на понад 5,5 тисячі виборчих дільниць у країні та у 20 дипломатично-консульських представництвах за кордоном.
Ці вибори стали першими, коли в масштабах країни застосовано біометричну ідентифікацію виборців, сканери бюлетенів та електронну передачу результатів. Нововведення були спрямовані на запобігання фальсифікаціям.
На загальнодержавному рівні відбувалися вибори трьох членів Президії Боснії і Герцеговини. За попередніми підрахунками голосів, посаду члена Президії від боснійців зберіг Денис Бечірович від Соціал-демократичної партії Боснії і Герцеговини. Посаду члена Президії від хорватів здобула Даріяна Філіпович від Хорватського демократичного союзу Боснії і Герцеговини (HDZ BiH). Представницею від сербів у Президії залишилася Желька Цвіянович від Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД).
Також на загальнодержавному рівні тривало голосування за 42 депутатів до Палати представників Парламентської скупщини Боснії і Герцеговини.
У Федерації Боснії і Герцеговини обирали 98 депутатів до Палати представників Парламенту Федерації Боснії і Герцеговини, а також депутатів до скупщин 10 кантонів, які входять до складу цієї території. За підсумками голосування до Палати представників Федерації Боснії і Герцеговини найбільшу кількість голосів здобула Партія демократичної дії (SDA) під керівництвом Бакіра Ізетбеговича.
У Республіці Сербській виборці голосували за президента Республіки Сербської та двох віцепрезидентів Республіки Сербської, а також депутатів Народної скупщини Республіки Сербської (НСРС). У НСРС провідні позиції зберегла правляча партія, Союз незалежних соціал-демократів (СНСД), лідером якої є Мілорад Додік. Саво Мініч, кандидат від СНСД, чинний прем’єр-міністр Республіки Сербської та найближчий соратник Додіка, лідирує у боротьбі за крісло президента Республіки Сербської.
Попередні результати парламентських виборів свідчать, що провідні партії, які представляють три конституційні народи БіГ (боснійців, сербів і хорватів), а саме SDA, СНСД та HDZ BiH, зберегли або навіть посилили свої позиції. З іншого боку, мультинаціональні, громадянські партії, такі як «Демократичний фронт» (DF) та «Наша партія», зазнали помітного падіння.
Результати виборів у БіГ викликали занепокоєння політичних експертів. На їхню думку, нинішній розклад сил може призвести до посилення політичної турбулентності. Крім того, висловлюються сумніви щодо того, чи зможе нова влада БіГ на державному рівні реалізувати необхідні реформи для розблокування шляху країни до ЄС.
- Парламент Косова змінив закону про Спеціалізовані палати та обрав нового президента
Рішення, ухвалені пізно ввечері 6 жовтня – вночі 7 жовтня, дозволили уникнути розпуску парламенту та оголошення дострокових виборів через необрання президента у визначені Конституцією строки.
Внесення змін до закону про Спеціалізовані палати було ключовою вимогою опозиційних партій, які відмовлялися підтримувати будь-якого кандидата на посаду президента, доки закон не буде переглянуто.
Політична напруга різко зросла після того, як Спеціалізовані палати у вересні оголосили вироки першої інстанції чотирьом колишнім лідерам Армії визволення Косова (УЧК), зокрема колишньому президенту Косова Хашиму Тачі, колишнім спікерам парламенту Косова Кадрі Веселі та Якупу Краснічі та колишньому депутату Реджепу Селімі, визнавши їх винними у воєнних злочинах. Загальний строк покарання для чотирьох підсудних становив 81 рік.
Вироки спричинили хвилю протестів. Ветеранські організації вимагали від парламенту захистити честь визвольної боротьби та обмежити повноваження суду, який, на їхню думку, криміналізує історію Косова. Напередодні голосування у Приштині сталися сутички між протестувальниками та поліцією, що лише посилило тиск на депутатів.
Ухвалені парламентом поправки суттєво звузять юрисдикцію Спеціалізованих палат Косова в Гаазі, обмеживши її ймовірною торгівлею органами та злочинами, безпосередньо пов’язаними зі звинуваченнями, викладеними у звіті Діка Марті для Парламентської асамблеї Ради Європи за 2011 рік. Їхня юрисдикція також обмежуватиметься злочинами, скоєними лише в період з 1 липня 1999 року до 31 грудня 2000 року. Зміни до закону передбачають передачу справ, які більше не належать до компетенції Спеціалізованих палат, до інституцій Косова.
Депутати також обмежили 15 роками строк позбавлення волі, який призначають Спеціалізовані палати, передбачили відбування покарання у Косові, можливість президентського помилування та міжнародний нагляд за діяльністю палат.
Одразу після остаточного голосування за поправки до закону про Спеціалізовані палати депутати перейшли до обрання президента.
Компромісною кандидатурою стала 72‑річна Юстина Широка Пула, яку прем’єр-міністр Альбін Курті запропонував як фігуру, здатну об’єднати різні політичні табори. Широка Пула має довгу кар’єру в державних інституціях, очолювала Академію наук і мистецтв Косова та відома своїми дослідженнями економічного розвитку країни. Її кандидатуру підтримав 81 депутат із 120 – як від правлячої партії, так і від частини опозиції, що дозволило зібрати необхідну кількість голосів.
Політичний компроміс та ухвалення двох рішень (щодо внесення змін до закону про Спеціалізовані палати і щодо обрання президента) дозволили уникнути дострокових виборів, але спричинили нову кризу у відносинах Приштини із західними партнерами. Зокрема, Європейська служба зовнішніх дій заявила, що внесення змін та доповнень до закону про Спеціалізовані палати суперечить міжнародним зобов’язанням Косова перед ЄС.
- Сербія співпрацюватиме з Казахстаном у сфері виробництва зброї
Курултай (парламент) Казахстану ратифікував Угоду про військово-технічне співробітництво з Сербією, підписану 29 листопада 2023 року.
Угода передбачає взаємні постачання продукції військового призначення, що включає озброєння і військову техніку, а також обмін інформацією у військово-технічній сфері.
Оборонні підприємства двох країн уже почали співпрацю. У лютому 2026 року в Астані відбулося перше засідання Казахстансько-сербської ділової ради та перший казахстансько-сербський бізнес-форум, де, зокрема, казахстанська компанія «Казтехнології» та сербська Jugoimport SDPR уклали угоду про ремонт та модернізацію сербських артилерійських систем. Також Jugoimport підписав рамкову угоду з компанією Great Sky про передачу технологій та організацію виробництва високоенергетичних матеріалів.
Як повідомляють казахстанські медіа, компанія Great Sky у межах національного проєкту ASPAN зводить у Казахстані чотири нові заводи з виробництва артилерійських снарядів і мін, які відповідатимуть стандартам НАТО. Загальна вартість проєкту становитиме близько $1 млрд.
