Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 24.09.2026 – CWBS

Звіт щодо ситуації на Західних Балканах 24.09.2026 – CWBS
  • Сербія взяла участь в установчому саміті «Карпатської вісімки»

З 18 до 20 вересня в Івано-Франківській області, на Прикарпатті, на заході України відбувся Carpathian 8 Summit – установчий саміт «Карпатської вісімки» (C8) – регіонального формату, що об’єднує Україну, Сербію, Румунію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію, і до якого, як повідомляється, на пізніших етапах може приєднатися Угорщина. Метою ініціативи є зміцнення регіональної співпраці та налагодження зв’язків між країнами через спільні проєкти у сферах інфраструктури, енергетики, торгівлі, логістики та інвестицій.

У відкритті форуму взяли участь президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр України Сергій Корецький, президенти Румунії та Сербії Нікушор Дан та Александар Вучич, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, голова Федеральної ради Австрії Крістін Шварц-Фукс.

У рамках саміту відбувся Карпатський економічний форум, на якому Сербія була представлена спільною експозицією Агентства розвитку Сербії (RAS), Торгово-промислової палати Сербії (CCIS) та організаційного комітету «EXPO 2027 Белград».

Одним із ключових результатів саміту стало створення Карпатської інвестиційної коаліції – нової добровільної платформи для практичної інвестиційної співпраці в межах Карпатського макрорегіону та ширшого економічного простору Центральної та Східної Європи. Про її створення оголосили установи із залучення інвестицій з України, Австрії, Чехії, Польщі, Румунії, Сербії та Словаччини, зокрема Агентство розвитку Сербії (RAS) та Торгово-промислова палата Сербії (CCIS).

Президент Вучич, який взяв участь у саміті, особливий акцент зробив на можливостях, які відкриваються для Сербії в рамках нового формату через спільні інфраструктурні проєкти, насамперед транспортні й енергетичні, а також через можливості залучення інвестицій і коштів з європейських фондів для регіональних ініціатив.

Також Вучич провів двосторонню зустріч із Зеленським, під час якої, зокрема, обговорювалися питання європейської інтеграції.

  • В Албанії заарештували директорку розвідувальної служби

Директорка Державної розвідувальної служби Албанії (Shërbimi Informativ i Shtetit, SHISH) Влора Хісені була заарештована 22 вересня після повернення із закордонного відрядження. Напередодні Спеціальна прокуратура з питань корупції та організованої злочинності (SPAK) видала ордер на її арешт. Того ж дня президент Албанії Байрам Беґай за поданням прем’єр-міністра Еді Рами ухвалив рішення про звільнення Хісені з посади директора SHISH. «Кожен вважається невинуватим до ухвалення остаточного рішення, але ніхто не стоїть вище закону – за жодних обставин і з жодних причин», – прокоментував Рама в мережі X.

Хісені підозрюють у розголошенні секретної інформації стороннім особам у рамках корупційної справи, що стосується Національного агентства інформаційного суспільства (AKSHI).

Підозри щодо Влори Хісені пов’язані з її стосунками з Ергісом Агасі – впливовим бізнесменом, якого раніше вже заарештовували у справі AKSHI. Його, зокрема, підозрюють у тому, що він був ключовою фігурою мережі, причетної до порушень під час проведення державних тендерів агентства. За версією слідства, Хісені повідомляла Агасі конфіденційну службову інформацію.

Ця ситуація стала ще одним ударом по уряду Рами. Раніше, у лютому 2026 року, прем’єр-міністр уже був змушений попрощатися зі своєю заступницею Беліндою Баллуку, щодо якої SPAK проводила розслідування через підозри у зловживаннях під час укладання державних контрактів.

  • Північна Македонія заявила про готовність розблокувати євроінтеграцію

Північна Македонія продовжуватиме шлях до Європейського Союзу, шукаючи вихід із нинішнього глухого кута. Про це прем’єр-міністр Північної Македонії Християн Міцкоскі сказав під час Concordia Summit у Нью-Йорку, що проходив на полях Генеральної асамблеї ООН.

«Ми готові рухатися вперед і знаходити вихід із цієї ситуації», – наголосив він.

За словами Міцкоскі, розчарування серед громадян Північної Македонії значне, оскільки країна в минулому зробила забагато поступок. Для його покоління, як він зазначив, переговори з ЄС розглядалися як спосіб зміни інституцій, а не ідентичності, але «на жаль, є деякі держави-члени, які намагаються розв’язати двосторонні питання та змінити македонську ідентичність». «Ми змінили наш прапор, кілька разів вносили зміни до Конституції та навіть змінили нашу конституційну назву, і все це здається нескінченною історією. Тим не менш, ми віримо в європейські цінності та продовжуватимемо йти цим шляхом, щоб нарешті знайти вихід із глухого кута, в якому ми зараз опинилися», – підкреслив прем’єр-міністр.

Як відомо, розблокування переговорів про вступ наразі залежить від внесення змін до Конституції Північної Македонії щодо включення болгар до її преамбули. Скоп’є виступає проти чергових поступок окремим членам ЄС без додаткових гарантій з боку Європейського Союзу.

  • У Москві обговорили майбутнє Республіки Сербської

Представники Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) взяли участь у круглому столі «Майбутнє Республіки Сербської: перспективи співпраці», присвяченому можливостям покращення співпраці між Республікою Сербською та Російською Федерацією, який відбувся 22 вересня в Москві та був організований Центром міжнародного співробітництва «Російсько-балканський діалог» та Російсько-балканським центром ділового співробітництва та культури.

Круглий стіл зібрав понад 30 представників освітнього сектору, дипломатичного корпусу, торгово-промислової палати, бізнес-спільноти, громадських організацій та медіа, а організатори назвали зміцнення ділової, соціальної та гуманітарної співпраці між Республікою Сербською та Російською Федерацією однією з головних цілей зустрічі.

Керівник відділу балканських досліджень Інституту країн СНД Павло Бушуєв, який взяв участь у дискусії, констатував, що у поточних геополітичних реаліях саме співпраця з Республікою Сербською відкриває перед Росією вікно можливостей для розширення своєї економічної, культурної та гуманітарної присутності на Балканах.

Республіку Сербську на заході представляли міністр науково-технологічного розвитку та вищої освіти РС Драга Мастилович, керівник відділу європейської інтеграції Міністерства енергетики РС Мілован Пеулич та голова Асоціації журналістів Республіки Сербської Данієл Сіміч.

Міністр Мастилович у своєму виступі наголосив, що існує потенціал для подальшого покращення співпраці між університетами та науковими установами, особливо через спільні дослідницькі проєкти, обмін викладацьким та науковим персоналом, співпрацю у сфері вищої освіти, а також налагодження контактів між студентами та молодими дослідниками РС і РФ, зокрема через студентські обміни.

Представник міністерства енергетики РС Мілован Пеулич представив доповідь про унікальне становище Республіки Сербської, яке дозволяє РС вибудовувати співпрацю в енергетичній сфері з європейськими країнами, зберігаючи при цьому високий рівень взаємодії з Росією. При цьому він зазначив, що окрім стабільного постачання газу та функціонування нафтопереробних потужностей, у новому геополітичному контексті необхідно шукати нові, сучасні та прагматичні форми співпраці з Росією.