У вересні 2026 року Албанія опинилася в центрі масштабного скандалу, що поєднав підозри в маніпуляціях із державними ІТ-тендерами, зв’язки з організованою злочинністю та витік секретної інформації. Розслідування зачепило дві ключові безпекові інституції країни — Державну поліцію та цивільну розвідувальну службу, Державну інформаційну службу (SHISH).
22 вересня 2026 року Спеціальна прокуратура проти корупції та організованої злочинності (SPAK) оприлюднила ухвалу Спеціального суду з питань корупції та організованої злочинності (GJKKO) від 21 вересня. Відповідно до рішення суду, директорку SHISH Влору Хишені (Vlora Hyseni) було відсторонено від посади та відправлено під домашній арешт. Головну розвідницю країни підозрюють у двох злочинах: сприянні особі, яка вчинила злочин, та розкритті секретних актів чи даних.
На момент ухвалення рішення Хишені перебувала в Баку на міжнародному антитерористичному форумі. Дізнавшись про обраний запобіжний захід, увечері 22 вересня вона повернулася через Приштину та на прикордонному пункті Вермиця–Морина здалася албанській владі. Того ж вечора президент Байрам Бегай за поданням прем’єр-міністра Еді Рами підписав указ про її звільнення. Тимчасове виконання обов’язків директора SHISH поклали на директора Оперативного департаменту Елвіса Лілу (Elvis Lila).
Ці події стали кульмінацією розслідування «справи AKSHI», яке починалося як перевірка маніпуляцій з ІТ-тендерами, але зрештою переросло у викриття розгалуженої мережі за участі представників бізнесу, державних структур, правоохоронних органів та спецслужб, що займалася незаконною діяльністю.
Тендерні схеми
Національне агентство інформаційного суспільства (AKSHI) керує всією цифровою інфраструктурою Албанії та урядовим порталом e-Albania. Через статус об’єкта критичної інфраструктури частина тендерів агентства була засекречена з міркувань безпеки. Як з’ясувало слідство, це створило ґрунт для корупційних зловживань.
Публічна фаза розслідування розпочалася у грудні 2025 року. Під домашній арешт потрапили директорка AKSHI Мірлінда Карчанай (Mirlinda Karçanaj) та її заступниця Хава Делібаші (Hava Delibashi) за підозрою у порушенні рівності учасників тендерів у складі структурованої злочинної групи (навесні 2026 року запобіжні заходи пом’якшили до зобов’язання з’являтися до поліції та заборони виїзду).
За даними SPAK, керівництво агентства фактично передало контроль над бюджетами угрупованню, пов’язаному з бізнесменами Ергисом Агасі (Ergys Agasi) та Ермалом Бекіраєм (Ermal Beqiraj). У матеріалах фігурують 19 тендерів загальною вартістю близько 59 млн євро. Компанія Агасі EA Solution із грудня 2024 року до вересня 2025 року отримала близько 29 млн євро від переможців тендерів. Серед доказів є, зокрема, відеозаписи з прихованої камери в офісі Агасі, де обговорювали тендерні процедури.
Серед переможців була, зокрема, компанія Soft & Solution, пов’язана з Бекіраєм. Водночас вона мала ознаки фіктивності: працювала в помешканні Бекірая, а її працівники навіть не знали, що були офіційно оформлені в компанії Агасі.
У квітні 2026 року SPAK заарештувала майно фігурантів на суму понад 40 млн євро. Самого Бекірая затримали 24 липня 2026 року у Франції після польоту на легкомоторному літаку над АЕС Пенлі. Французька влада виявила, що в його власності перебувають замок, дві квартири та понад 2 млн євро на рахунках.
Зв’язки з поліцією
Втім, це не найбільш скандальні деталі справи. Підозри у створенні організованого злочинного угруповання були висунуті після 12 серпня 2025 року, коли співвласника технологічної компанії Геронда Мече (Gerond Meçe) викрали особи, які видавали себе за співробітників Національного бюро розслідувань (BKH). За допомогою погроз, в тому числі зі зброєю, від нього вимагали відкликати скарги на тендери AKSHI.
Схема охоплювала і правоохоронні органи.
Центральну фігуру розслідування, Ергиса Агасі, затримали в Дурресі 26 серпня 2026 року – правоохоронці зупинили автомобіль, яким керував колишній заступник директора поліції Ельбасана Ульян Шпатараку (Uljan Shpataraku), і у цій же машині перебував Агасі. З’ясувалося, що Агасі, перебуваючи у розшуку SPAK близько 8 місяців, весь цей час уникав арешту, переховуючись у приватних віллах поблизу Дурреса завдяки допомозі з боку окремих працівників поліції та спецслужб.
В рамках цього епізоду під варту взяли колишнього керівника сектору Науковій поліції (Policia Shkencore). Його звинувачують у витоку матеріалів розслідування та розкритті таємних даних, що допомагало Агасі тривалий час уникати затримання. Також було затримано одного з працівників (старшого офіціанта) комплексу державних урядових вілл біля Дурресу, який втручався у системи відеоспостереження та видаляв записи камер, де було зафіксовано візити високопосадовців та впливових осіб до Агасі під час його переховування від правосуддя.
Розвідка під підозрою
Переломним етапом в розслідування справи став обшук 22 липня 2026 року в автомобілі Агасі, де знайшли 9 сторінок секретних схем SHISH.
Окрім того, згідно з даними із вилучених телефонів фігурантів справи, Хишені інформувала Агасі про закриті урядові зустрічі та наради правоохоронних органів.
Також прокуратура перевіряє дані про користування Агасі автомобілями SHISH під час переховування.
Коли 18 вересня 2026 року SPAK допитала Влору Хишені, вона заявила, що Агасі нібито був «засекреченим співпрацівником SHISH». Прокуратура відкинула цю версію, встановивши, що про такого “інформатора” не повідомляли жодну інстанцію всередині чи поза службою.
Ще одна деталь – фірма Агасі EA Solution була зареєстрована за 48 годин до призначення Хишені очільницею SHISH у квітні 2023 року.
Спростування сербського сліду
Призначення Хишені у 2023 році супроводжувалося суперечками. Раніше вона обіймала посаду заступниці директора Розвідувального агентства Косова (AKI), однак у 2021 році її звільнили через «втрату довіри». Деякі місцеві експерти та ЗМІ згодом висували непідтверджені звинувачення та припущення щодо можливого витоку даних на користь Сербії, хоча офіційно причиною називали відсутність координації та довіри з боку уряду. Попри це, Рама призначив її радницею з нацбезпеки, а пізніше – очільницею SHISH.
Окрім того, події 2026 року актуалізували закиди опозиції та опозиційних медіа від травня 2023 року про те, що Хишені на початку своєї роботи в SHISH нібито здійснила таємний візит до Белграда. Втім, незалежний фактчекінговий портал Faktoje у 2023 році спростував тезу про 10-денне перебування в Сербії очільниці SHISH: 22 травня 2023 року Хишені була в Тирані на церемонії «Defender Europe 23». В офіційній відповіді SHISH від 6 червня 2023 року також заперечуються будь-які закордонні візити Хишені з моменту вступу на посаду навесні того року.
У кримінальному провадженні SPAK станом на вересень 2026 року немає жодних даних про передачу інформації Сербії, тому, напевно, сербський слід можна розглядати як політичний наратив опозиції.
Висновки
Аналізуючи ситуацію навколо скандальної справи, можна визначити три ключові наслідки для Албанії.
1. Криза довіри з боку НАТО
У 2025 році Хишені очолювала Комітет цивільної розвідки НАТО (CIC). Після гучних обвинувачень шкода репутації й албанської спецслужби, і структури НАТО, є значною. Не виключено, що союзники по НАТО будуть змушені переглянути рівень довіри та обсяги оперативної інформації, що передається Албанії.
2. Тест для правоохоронної системи
Справа є складним викликом для антикорупційної системи Албанії, яка має довести факти системної корупції у владі, зокрема, у безпекових інституціях, і покарати винних, незважаючи на посади та зв’язки.
Забезпечення європейських стандартів верховенства права та виконання зобов’язань із боротьби з організованою злочинністю та топ корупцією стане також важливим тестом з огляду на процес євроінтеграції.
3. Політична ревізія та кадрові зміни
Насамперед уряд Албанії буде змушений провести глибокий аудит кадрової політики у секторі безпеки. Водночас головний підсумок справи AKSHI–SHISH полягає в тому, що держава має переконливо продемонструвати здатність захищати безпекові інституції від проникнення приватних і кримінальних інтересів. Якщо влада не впорається із цим завданням, під питанням опиниться не лише подальше просування країни до ЄС, а й стабільність нинішнього уряду.
Аналітична група CWBS
