- Винесено вирок у справі «Баньська»
Суд першої інстанції в Приштині виніс вирок у справі «Баньська», засудивши двох обвинувачених – Благоє Спасоєвича та Володимира Толіча – до довічного ув’язнення, а Душана Максимовича – до 30 років позбавлення волі. Спасоєвича, Толіча та Максимовича звинувачують у злочині проти конституційного ладу та безпеки Республіки Косово. «За допомогою добре організованого плану вони намагалися відокремити північну частину території Косова та анексувати її до Сербії», – заявив суддя під час оголошення вироку.
Справа «Баньська» стосується збройного зіткнення між групою сербів та поліцією Косова біля села Баньська в муніципалітеті Звечан на півночі Косова 24 вересня 2023 року, внаслідок якого загинули косовський поліціянт та троє сербських нападників. Під час операції в Баньській поліція заарештувала Душана Максимовича, Благоє Спасоєвича та Володимира Толіча, і відтоді вони перебувають під вартою.
Троє обвинувачених є частиною групи з 45 осіб, включно з Міланом Радойчичем, тодішнім віце-президентом «Сербського списку», найбільшої сербської партії в Косово, якого в обвинувальному акті називають «головою терористичної групи». Наразі Радойчич перебуває в Сербії.
Після оголошення вироку спеціальний прокурор Косова заявив, що рішення є недосконалим, оскільки воно не охоплює решту обвинувачених, включно з Міланом Радойчичем, але додав, що прокуратура докладає всіх зусиль, щоб притягнути їх до відповідальності.
«Сербський список» назвав рішення суду Приштини таким, що ухвалене без надання вагомих доказів і є «помстою», «яка ще більше загрожує безпеці та правам сербського народу».
Управління у справах Косова і Метохії уряду Сербії схарактеризувало вирок у справі «Баньська» як «драконівський» та ухвалений під «прямим політичним тиском з боку Альбіна Курті та антисербського режиму в Приштині».
Адвокати засуджених уже оголосили про підготовку апеляції.
- ЄС починає роботу над договором про приєднання Чорногорії
Посли держав-членів Європейського союзу 22 квітня схвалили створення спеціальної робочої групи для розробки Договору з Чорногорією про приєднання до ЄС. Це буде перший Договір про приєднання після 13 років з моменту останнього розширення Європейського Союзу, коли до ЄС приєдналася Хорватія.
Міністр з європейських справ Чорногорії Майда Горчевич заявила, що це «історичний момент та останній крок до повноцінного членства Чорногорії в ЄС». «Формування Робочої групи з підготовки Договору про вступ Чорногорії до ЄС є ще одним підтвердженням того, що ми на правильному шляху до того, щоб Чорногорія стала 28-м членом Європейського Союзу до 2028 року», – заявив Горчевич.
Завданням робочої групи буде координація фінальної юридичної та технічної підготовки Договору, включаючи визначення перехідних періодів та захисних механізмів, з метою забезпечення поступової та сталої інтеграції Чорногорії до правової та інституційної бази Європейського Союзу.
Договір про приєднання технічно готується паралельно із завершальним етапом переговорного процесу, але його остаточне узгодження здійснюється лише після закриття всіх переговорних розділів.
Чорногорія наразі закрила 14 з 33 переговорних розділів з ЄС.
- Дельфійська декларація щодо європейської інтеграції Західних Балкан
На полях Дельфійського економічного форуму 22 квітня було прийнято Дельфійську декларацію щодо європейської інтеграції Західних Балкан. У документі наголошується на рішучості країн регіону просуватися до членства в ЄС і досягти конкретних результатів у ході майбутнього головування Греції в Раді ЄС.
Дельфійську декларацію підписали міністр закордонних справ Греції Георгій Герапетрітіс, заступник міністра закордонних справ та зовнішньої торгівлі Північної Македонії Зоран Димитровські, міністр у справах Європи та закордонних справ Албанії Ферріт Ходжа, міністр діаспори Косова Глаук Конюфка, міністр європейської інтеграції Сербії Неманья Старович, заступник міністра у справах ЄС Чорногорії Іван Іванишевич та посол Боснії і Герцеговини у Греції Драган Вукович.
В Декларації згадується ухвалений у 2003 році на Саміті ЄС-Західні Балкани в Салоніках “Порядок денний Салоніки” (The Thessaloniki Agenda), «який заклав основу для європейської перспективи Західних Балкан» і наголошується, що майбутнє Західних Балкан – в Європейському Союзі. Підписанти Декларації вітають «поновлену увагу ЄС до процесу розширення та інтеграції Західних Балкан до ЄС» та закликають до «поновлення зобов’язань» щодо євроінтеграції, що спирається на власні заслуги кандидатів у виконанні критеріїв вступу.
Аналітики оцінили Декларацію як спробу Греції знов, як й 23 роки тому в Салоніках, продемонструвати лідерство в сприянні приєднання до ЄС країн Західних Балкан. Декларація підкреслила, що розширення ЄС на Західні Балкани буде пріоритетом Афін під час грецького головування в Раді ЄС у другій половині наступного року.
- Делегація міністерства закордонних справ Росії відвідала Баня Луку та Белград
Заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Александр Грушко здійснив кількаденний візит до Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) та Сербії, який мав на меті підкреслити важливість для російської влади балканського напрямку зовнішньої політики і ще раз підтвердити намір Москви розвивати зв’язки із Баня Лукою та Белградом, посилювати свою присутність в економічній, енергетичній, безпековій та гуманітарній сферах, не допускаючи посилення західного впливу в цьому регіоні.
***
В Баня Луці пройшли переговори російської делегації із лідерами РС, а також форум, присвячений поточним геополітичним подіям у Європі. Делегація Росії на чолі із заступником міністра також відвідала сербсько-російський храм Преображення Господнього в Баня Луці.
З боку Республіки Сербської участь в переговорах взяли президент Республіки Сербської Сініша Каран, прем’єр-міністр РС Саво Мініч, голова Народної скупщини РС Ненад Стевандич та лідер СНСД Мілорад Додік.
***
В Белграді заступник міністра закордонних справ Росії Грушко взяв участь у 21-му засіданні Міжурядового Російсько-Сербського комітету з торгівлі, економічного та науково-технічного співробітництва, зустрівся із віце-прем’єр-міністром та міністром внутрішніх справ Івіцею Дачичем та міністром без портфеля, відповідальним за міжнародне економічне співробітництво та соціальне становище церкви в країні та за кордоном Ненадом Поповичем.
Серед тем, які обговорювалися на зустрічах – «розвиток комплексної взаємодії між Росією та Сербією» на основі «принципової та послідовної» відмови Сербії від приєднання до санкційного режиму Євросоюзу, подальше використання потенціалу Російсько-сербського гуманітарного центру в м. Ніш.
Також заступник голови МЗС РФ взяв участь у церемонії відкриття Почесного консульства Російської Федерації у м.Нові-Сад. Почесним консулом Росії призначено генерального директора компанії Srbijagas Душана Баятовича. За словами Баятовича, в рамках діяльності консульства планується відкрити російську школу та розширити освітні та культурні обміни між двома країнами.
- Республіка Сербська посилює залежність Боснії і Герцеговини від російського газу
1 квітня уряд Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) дав згоду на виділення трохи більше мільярда марок на будівництво газопроводу через Республіку Сербську. 17 квітня в Баня Луці було підписано контракт із консорціумом з Сербії на проєктування та будівництво магістрального газопроводу Шепак-Нові-Град вартістю один мільярд 29 мільйонів конвертованих марок (близько 530 мільйонів євро).
Неделько Елек, директор компанії “Сараєво-газ” зі Східного Сараєво заявив, що йдеться про найбільший енергетичний проєкт в історії Республіки Сербської. З будівництвом нового газопроводу буде газифіковано понад 65 відсотків території РС, наголосив він.
Новий газопровід матиме довжину 500 кілометрів з 18 насосними станціями. Він має бути підключений до газового з’єднання Боснії і Герцеговини з Сербією, через яке до БіГ надходить російський газ.
Раніше Європейська комісія попередила, що запланований газопровід не сприятиме зменшенню залежності Боснії і Герцеговини від російського газу, а буде ще більше її поглиблювати.
Боснія і Герцеговина наразі повністю залежить від російського газу, який надходить через «Турецький / Балканський потік» до Сербії і потім транспортується до БіГ.
- В Сербії створена нова організація угорців
18 квітня у Сербії створено нову організацію —«Відродження угорців Воєводини» (Vojvodina Hungarian Relaunch), яка об’єднала кілька існуючих в Сербії угорських об’єднань, зокрема «Тиські острови» (“Tisza Islands») – мережу громадських осередків, створену прихильниками угорської партії TISZA, очолюваної Петером Мадяром.
Учасники руху «Відродження угорців Воєводини» оприлюднили й маніфест, у якому різко критикують нинішню провідну партію угорської меншини в Сербії, «Союз воєводинських угорців» (VMSZ), яка є союзником «Фідес» Віктора Орбана і Сербської прогресивної партії Александара Вучича. Зазначається, що керівництво VMSZ «маніпулювало угорськими виборцями у Воєводині, вводило їх в оману та обслуговувало авторитарну політику останні два десятиліття як у Будапешті, так і в Белграді.
Окремі пункти документа стосуються вимог щодо забезпечення незалежності угорських медіа в Сербії, деполітизації культурних, освітніх та академічних інституцій, проведення аудиту Фонду Prosperitati, який роками був ключовим каналом фінансування угорських проєктів у Сербії.
Також автори маніфесту вимагають відставки керівництва «Союзу воєводинських угорців».
VMSZ на чолі із Балінтом Пастором роками зберігав монополію в політичному представництві угорців у Сербії завдяки підтримці уряду Орбана, зокрема, через програми Prosperitati та фінансування медіа через фонд Bethlen Gábor. Тепер, після зміни влади в Будапешті, угорські активісти у Воєводині сподіваються покласти край політично вмотивованому, непрозорому розподілу коштів угорського уряду, призначених діаспорі.
