- У Белграді започатковано новий формат співпраці країн-кандидатів на вступ до ЄС – Конференція голів парламентів
7 липня в Белграді почала роботу дводенна Конференція голів парламентів країн-кандидатів на членство в Європейському Союзі – спільна ініціатива Народної Скупщини Республіки Сербія та Верховної Ради України.
Звертаючись до учасників, голова Народної Скупщини Ана Брнабич наголосила, що «це перший випадок, коли голови парламентів країн-кандидатів на членство в Європейському Союзі започаткували спільну ініціативу щодо налагодження регулярної співпраці». За словами Брнабич, парламенти повинні відігравати більш активну роль у зміцненні співпраці між країнами-кандидатами.
Головною метою конференції є встановлення постійного формату співпраці між головами парламентів країн-кандидатів на членство в Європейському Союзі, заснованого на регулярному діалозі, обміні досвідом та спільних ініціативах. Як підкреслила Брнабич, країни-учасниці перебувають на різних етапах європейської інтеграції та стикаються з різними викликами, тому обмін досвідом має особливе значення.
У Конференції голів парламентів країн-кандидатів на членство в Європейському Союзі взяли участь найвищі посадовці парламентів країн-кандидатів.
Для голови Верховної Ради України це був перший офіційний візит до Сербії за останні 15 років. У своєму виступі на конференції очільник українського парламенту Руслан Стефанчук проінформував присутніх про страшні наслідки останніх масованих російських ракетних нападів на Київ і висловив вдячність сербській стороні за підтримку України.
Напередодні в інтерв’ю Euronews Ана Брнабич розповіла, що з початку повномасштабної війни Росії проти України Сербія виділила Україні понад 60 мільйонів євро у формі прямої фінансової та гуманітарної, хоча й не військової підтримки.
У межах візиту спікера українського парламенту до Белграда відбулася двостороння зустріч Руслана Стефанчука з президентом Сербії Александром Вучичем, під час якої сторони обговорили поточний стан двосторонніх відносин та європейську перспективу обох країн.
- Парламент Чорногорії проголосував за початок процедури внесення змін до Конституції
Конституційні зміни стосуються Судово-прокурорської ради та Центрального банку Чорногорії, які є важливими для закриття одного з ключових переговорних розділів у процесі європейської інтеграції — розділу 23 «Судоустрій та основні права».
На засіданні парламенту 7 липня із загальної кількості 77 депутатів 74 проголосували «за», троє були «проти».
Після рішення про початок процедури внесення змін до Конституції, для чого потрібна була підтримка щонайменше 54 депутатів, Конституційний комітет парламенту готує проєкт поправок, який знову має бути винесений на голосування. Після цього відбудеться громадське обговорення, яке триватиме щонайменше місяць, і лише після цього буде підготовлено остаточний текст поправки, щодо якого парламент ще раз визначиться.
Раніше представники парламентської більшості та частини опозиції досягли згоди щодо голосування за конституційні зміни. Згідно із домовленостями, не пізніше 31 липня буде забезпечено прийняття змін до раніше ухвалених суперечливих законів про внутрішні справи та про Агентство національної безпеки (АНБ), і до цієї ж дати буде сформовано спеціальний робочий орган для моніторингу виконання цих норм.
Не підтримали початок внесення змін до Конституції депутати від Демократичної народної партії. Голова ДНП Мілан Кнежевич підкреслив, що його партія не згодна з «невиправданим» виключенням з переліку запланованих конституційних змін положення про надання офіційного статусу сербській мові, і заявив про продовження політичної боротьби.
На початку року Демократична народна партія виступила в парламенті з ініціативою щодо внесення змін до Конституції, які передбачали надання сербській мові статусу офіційної мови разом із чорногорською. Ініціатива ДНП не набрала достатньої кількості голосів, оскільки за неї проголосували лише члени партії Кнежевича та «Нової сербської демократії» спікера парламенту Андрії Мандича. Після цього ДНП вийшла з правлячої коаліції на державному рівні та в Подгориці.
- Народна Скупщина Республіки Сербської ухвалила Декларацію про захист життєво важливих національних інтересів сербського народу в Боснії і Герцеговині
Документ закликає до повернення повноважень Республіці Сербській, передбачених Дейтонською угодою та Конституцією БіГ, закриття Управління високого представника, захисту сербської національної ідентичності та зміцнення зв’язків із Сербією.
У Декларації наголошується, що повноваження інституцій Республіки Сербської мають бути захищені від передачі на рівень Боснії і Герцеговини і що передача цих повноважень суперечить Дейтонській угоді та конституційному устрою БіГ. НСРС вважає необхідним «через парламентські процедури на рівні Боснії і Герцеговини, що включає скасування низки рішень високих представників, повернути Дейтонські повноваження Республіці Сербській, які були відібрані у неї всупереч конституції та закону за щирої підтримки частини міжнародної спільноти та унітаристських сил у Боснії і Герцеговині». Це «передбачає припинення мандату Управління високого представника та Високого представника і перехід до діалогу та політичної згоди всіх відповідних політичних суб’єктів щодо майбутнього Боснії та Герцеговини».
У Декларації наголошується на важливості запобігання всім спробам захоплення майна Республіки Сербської та передачі права власності на рівень Боснії і Герцеговини. Було наголошено, що у зв’язку з цим необхідно посилити правове регулювання та покарати всі зловживання, пов’язані з цим життєво важливим національним питанням.
Документ також закликає до подальшого поглиблення співпраці з Республікою Сербія в економічній, культурній, освітній, інфраструктурній, безпековій та всіх інших сферах. Наголошується, що співпраця між Республікою Сербською та Сербією не спрямована проти інших народів чи сусідніх країн, а має на меті зміцнення сербської національної ідентичності та сприяння миру і стабільності.
Також підкреслюється важливість захисту культурної та історичної спадщини, мови, писемності, релігійних будівель та інших ознак сербської ідентичності.
Документ не має юридично обов’язкового характеру.
Член Президії БіГ Желька Цвіянович підкреслила, що Декларація має на меті підвищити обізнаність про становище та права сербського народу, а також про можливості, за допомогою яких ці права можна захищати.
«У цій Декларації зазначено все, що потрібно Республіці Сербській. Вона (РС) хоче зробити це через Народну Скупщину. Так само як це зробила Скупщина 9 січня», — сказав прем’єр-міністр Саво Мініч, апелюючи до рішення 9 січня 1992 року, коли Скупщина сербського народу в Боснії і Герцеговині ухвалила Декларацію про проголошення Республіки Сербської.
- Посадовці Республіки Сербської продовжують контакти із російськими чиновниками, незважаючи на попередження ЄС
Європейський Союз рішуче відкинув дестабілізуючу діяльність Росії на Західних Балканах і наголосив, що нормальні відносини з Москвою є неможливими, доки режим Володимира Путіна продовжує загарбницьку агресію проти України. Про це заявили в Європейській комісії, коментуючи підписання меморандуму про співпрацю між поліцією Республіки Сербської та Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації у Москві.
23 червня міністр внутрішніх справ Республіки Сербської Желько Будимир під час візиту до Москви підписав документ про поглиблення співпраці з Олегом Барановим — начальником Головного управління МВС РФ по місту Москві. Співробітництво між відомствами триває вже понад десять років, проте новий меморандум, за словами представників РС, «додатково конкретизує форми професійного навчання, обміну досвідом та проведення спільних тренінгів». Точний текст документа не оприлюднювали.
Олег Баранов перебуває під персональними санкціями Європейського Союзу з 20 липня 2023 року. Обмеження передбачають заморожування активів та заборону на в’їзд до країн ЄС. Брюссель поклав на Баранова та підпорядковане йому відомство відповідальність за серйозні порушення прав людини в Росії.
Єврокомісія наголосила, що хоча суб’єкти (ентитети) Боснії і Герцеговини мають право розвивати міжнародне співробітництво у межах своїх повноважень, вони зобов’язані повністю дотримуватися Конституції країни та рішень державних інституцій. «Зовнішня політика в БіГ є виключною компетенцією держави, тоді як ентитети мають конституційний обов’язок допомагати державним органам у виконанні міжнародних зобов’язань», — зазначили в Європейській комісії.
Ще раніше Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо Боснії і Герцеговини, у якій окремо засудив взаємодію керівництва Республіки Сербської з російськими посадовцями, які перебувають під міжнародними санкціями. У Європарламенті попередили, що такі кроки становлять пряму загрозу безпеці та стабільності регіону.
Втім, незважаючи на попередження з боку ЄС, посадовці Республіки Сербської продовжили контакти із російськими посадовцями.
Міністр енергетики та гірничої промисловості Республіки Сербської Петар Джокич на початку липня здійснив робочий візит до російського Єкатеринбурга. Головною метою поїздки стало зміцнення економічних зв’язків та участь у міжнародній промисловій виставці.
У межах візиту Джокич провів офіційну зустріч із міністром міжнародних та зовнішньоекономічних зв’язків Свердловської області В’ячеславом Яріним, на якій обговорювалося розширення взаємодії у промисловій, економічній та освітній сферах. Окрім того, Джокич відвідав підприємство «Лабораторія майбутнього», яке спеціалізується на розробці безпілотних авіаційних систем і робототехніки.
- Міністр уряду Сербії взяв участь у церемонії прощання із Хаменеї в Тегерані
Міністр інформації та телекомунікацій Борис Братіна, як посланець уряду Сербії, був присутній на церемонії прощання з Верховним лідером Ісламської Республіки Іран аятолою Алі Хаменеї, який загинув наприкінці лютого в результаті американо-ізраїльського нападу.
Про поїздку міністра інформації та телекомунікацій громадськість дізналася завдяки повідомленню члена уряду Ірану, а також із профілю сербського міністерства та міністра Братини в Instagram.
Візит Братини до Ірану викликав гостру критику опозиції та громадськості. Опозиційна Партія свободи і справедливості запитала, чи повідомив президент Сербії Александар Вучич адміністрацію США про те, що він відправляє міністра до Тегерана, та підкреслила, що після цього візиту «явно немає нічого спільного з координацією та узгодженням зовнішньої політики з ЄС, незважаючи на те, що це одна з ключових умов для “розморожування” європейської інтеграції».
Міністр інформації та телекомунікацій заявив, що не бачить, чому його візит до Ірану мав би бути проблематичним. Однак аналітики підкреслюють, що відвідування сербським урядовцем Тегерану призведе до негативних наслідків для відносин Сербії зі Сполученими Штатами та Європейським Союзом.
- Албанія підтримала створення Банку оборони, безпеки та стійкості
Ініціативу щодо створення Банку оборони, безпеки та стійкості, нової багатосторонньої фінансової установи для фінансування інвестицій в оборону та безпеку, представив під час саміту НАТО в Анкарі прем’єр-міністр Канади Марк Карні.
Участь у розробці початкової політики та правил Банку також візьмуть Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія, Туреччина та Україна.
За даними уряду Канади, банк мобілізуватиме приватний капітал для фінансування проєктів у сфері оборони, безпеки та стійкості, підтримуючи як уряди, так і малі та середні підприємства, що працюють в оборонній промисловості.
Установа надаватиме низьковитратне довгострокове фінансування, фінансові гарантії та позики для пріоритетних інвестицій з метою зміцнення виробничих потужностей країн-членів та ланцюгів поставок в оборонному секторі.
Уряд Канади наголошує, що ініціатива є відповіддю на нові виклики безпеці, зокрема, спричинені війною в Україні, та спрямована на збільшення інвестицій в оборонні технології та промислову співпрацю між країнами-союзниками.
Канада вже запросила країни-партнери завершити свої внутрішні процедури ратифікації угоди з метою початку функціонування Банку оборони, безпеки та стійкості у 2027 році.
