- Відбувся «Супервівторок» розширення ЄС
Протягом одного дня, 14 липня, пройшло чотири Міжурядові конференції з питань вступу — найбільша кількість з 2002 року.
Албанія вперше закрила три переговорні розділи: розділ 25 про науку і дослідження, розділ 26 про освіту та культуру, а також розділ 30 про зовнішні відносини. Чорногорія закрила два переговорні розділи — розділ 8 (Конкуренція) та розділ 29 (Митний союз). Україна та Молдова відкрили для переговорів Кластер 6, який охоплює зовнішні відносини та спільну зовнішню, безпекову та оборонну політику.
Комісарка з питань розширення Марта Кос привітала цей день як демонстрацію того, що ЄС може виконати свої обіцянки, коли кандидати демонструють рішучість.
Чорногорія залишається лідером процесу вступу і має всі шанси приєднатися до ЄС у 2028 році, оскільки найбільше просунулася в переговорах (закрила 18 з 33 розділів). Чорногорський прем’єр-міністр Мілойко Спаїч заявив, що країна пройшла половину шляху в переговорному процесі, а єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що Чорногорія перебуває на завершальній фазі підготовки до членства в ЄС. Необхідні фінансові ресурси для Чорногорії вже передбачені в наступному довгостроковому бюджеті Європейського Союзу.
Сербії немає серед країн, з якими 14 липня відбулася міжурядова конференція, оскільки напередодні держави-члени ЄС не змогли досягти консенсусу щодо відкриття Кластера 3. Вісім європейських країн виступили проти початку наступного переговорного етапу з Белградом через проблеми з демократією, верховенством права та через неузгодженість зовнішньої політики із зовнішньою політикою ЄС, головним чином через незапровадження сербською владою санкцій проти Росії за її війну проти України.
Томас Бірн, міністр європейських справ Ірландії, країни, яка наразі головує в Раді ЄС, заявив, що ірландське головування продовжить консультації з державами-членами та Сербією щодо продовження процесу приєднання, але уникнув відповіді на питання, чи планується нова спроба досягти угоди вже протягом липня.
- Північна Македонія приєдналася до «Коаліції охочих»
«Коаліція охочих» (Coalition of the Willing) була створена на початку 2025 року під співголовуванням Великої Британії та Франції з метою посилення безпекових гарантій для України та підготовки можливих миротворчих і стримувальних сил у разі досягнення домовленостей про припинення вогню.
13 липня в Парижі відбулося 15-те засідання Коаліції, в якому взяли участь представники 40 країн. Північну Македонію представляв Бекім Салі — перший заступник голови уряду та міністр з європейських справ.
Північна Македонія надає Україні допомогу із самого початку російської повномасштабної агресії. Навіть зміна влади в країні після виборів 2024 року не завадила продовженню курсу Скоп’є на підтримку Києва.
- Хорватія бере участь у Коаліції охочих, але обмежено
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович взяв участь у засіданні «Коаліції охочих» у Парижі.
У своєму дописі у Facebook прем’єр Пленкович повідомив: «У Парижі беремо участь у засіданні Коаліції охочих, яке організував президент Еммануель Макрон у важливий момент для України та європейської безпеки». За словами Пленковича, хоча Хорватія не бере участі у військовій частині Коаліції охочих, вона надає Україні всебічну підтримку: виділила 20 мільйонів євро на ініціативу НАТО, продовжує співпрацю у сфері виробництва безпілотників, підтримує ухвалення 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії та інтеграцію України до ЄС.
Проти військової підтримки України, зокрема проти участі у військовій частині Коаліції охочих, виступає президент Хорватії Зоран Міланович. Через позицію глави держави хорватські військові не брали участі в параді під гаслом «Стратегічне пробудження Європи» 14 липня на Єлисейських полях. Хорватію представляли бійці антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ. Відповідне рішення ухвалив уряд країни після того, як президент Міланович заборонив участь хорватської армії у параді, який він вважав заходом Коаліції охочих.
- Сербська міністерка заявила, що етнічно очистила б Косово
Міністерка державного управління та місцевого самоврядування Сербії Снежана Паунович заявила, що в 1998 році, якби вона була на місці тодішнього президента Союзної Республіки Югославія Слободана Мілошевича, етнічно очистила б Косово. «Якби я була Слободаном Мілошевичем, я б етнічно очистила Косово в 1998 році», — сказала Паунович в інтерв’ю телеканалу Kurir 11 липня.
Паунович додала, що не йдеться про «ліквідацію албанців так, як вони намагаються етнічно очистити Косово донині, а таким чином, щоб кожен, хто менше відчував себе жителем Союзної Республіки Югославія, покинув її та поїхав до своєї рідної країни».
Албанські політики з різних країн регіону гостро засудили висловлювання членкині сербського уряду.
Низка опозиційних партій та громадських організацій Сербії виступили з вимогою негайно звільнити Паунович із посади.
Заяву Паунович засудила речниця Європейського Союзу Анітта Хіппер, заявивши, що вона «суперечить цінностям людської гідності, примирення, відповідальності та добросусідських відносин, на яких базується ЄС».
Скандальні висловлювання міністерки не були засуджені з боку сербської влади.
Івіца Дачич, міністр внутрішніх справ та партійний колега Паунович, заявив, що її слова були вирвані з контексту.
Уряд Косова у своїй заяві для медіа підкреслив, що «проблема полягає в тому, що держава Сербія ніколи жодним чином не дистанціювалася від політики Мілошевича». «Було б добре, якби всі, окрім засудження подібних висловлювань, пам’ятали про це, обговорюючи інтеграцію, реформи та фінансування з Сербією, а також розуміли, що це не просто заяви, а прагнення, від яких офіційна держава Сербія не відмовилася», — зазначив уряд Косова.
- Німецького дипломата призначено новим спеціальним представником ЄС у Косові
Рада ЄС призначила нового Спеціального представника ЄС (EUSR) у Косові та продовжила ще на два роки, до 31 серпня 2028 року, мандат Луїджі Сореки, Спеціального представника ЄС у Боснії і Герцеговині.
Новим представником ЄС у Косові став Дірк Шубель (Dirk Schübel). Він є громадянином Німеччини та дипломатом із великим досвідом роботи на низці керівних посад у ЄС. Наразі він обіймає посаду керівника Відділу Росії в Європейській службі зовнішніх справ (EEAS).
З 2019 до 2022 року Дірк Шубель очолював Делегацію ЄС у Мінську. У жовтні 2022 року білоруська влада відмовилася продовжувати візу й акредитацію Шубеля після того, як німецький дипломат заявив про «кричущі порушення прав людини і норм міжнародного права» після президентських виборів у Білорусі 2020 року, «результати яких були сфальсифіковані і супроводжувалися постійним насильством проти безвинних людей».
Дірк Шубель розпочне свою роботу в Косові 1 вересня 2026 року з початковим дворічним мандатом. Він змінить естонського дипломата Айво Орава, який залишив Косово у квітні минулого року.
