- В Сербії вперше проходять військові навчання із НАТО
Перші спільні військові навчання Сербії та НАТО (NSE26) проходять на військовій базі “Південь” та на полігоні “Боровац” поблизу Буяноваца. У навчаннях беруть участь військовослужбовці Збройних сил Сербії та шести країн НАТО: Італії, Румунії, Туреччини, а також Франції, Чорногорії та Сполучених Штатів.
Перший етап навчань тривав з 13 по 17 травня і охоплював тактичні навчальні заходи на підтримку реальних миротворчих операцій. Другий етап, з 18 по 22 травня, передбачає відпрацювання сценарію вигаданої операції з підтримки миру.
NSE26 – це перші спільні військові навчання НАТО та Сербії, організовані Збройними силами Сербії та Об’єднаним командуванням союзних військ у Неаполі з метою посилення рівня оперативної сумісності між залученими військами, активізації практичної співпраці між НАТО та Сербією, а також сприяння зміцненню регіональної стабільності.
Навчання проводяться на підставі рішення уряду Сербії та є продовженням співпраці між Сербією та НАТО в рамках програми «Партнерство заради миру», “з повагою до військового нейтралітету” країни, зазначило Міністерство оборони Сербії. “Участь у міжнародних навчаннях покращує здатність командувань та підрозділів Збройних сил Сербії виконувати широкий спектр завдань, включаючи участь у миротворчих операціях, і водночас підтверджує рішучість Республіки Сербія співпрацювати з усіма партнерами та зберігати мир і стабільність”, — наголосило Міністерство.
- Рада ЄС виділила 15 мільйонів євро на зміцнення армії Боснії і Герцеговини
Рада Європейського Союзу 12 травня затвердила пакет допомоги у розмірі 15 мільйонів євро для Збройних сил Боснії і Герцеговини. Фінансування виділяють у межах Європейського фонду миру (EPF).
Головна мета цього кроку — зміцнення військового та оборонного потенціалу БіГ. Нове рішення доповнить підтримку, яку Євросоюз уже надавав Боснії і Герцеговині в межах двосторонніх пакетів допомоги за 2021 та 2022 роки.
За кошти Європейського фонду миру для боснійських військових закуплять засоби індивідуального захисту; обладнання для радіаційного, хімічного, біологічного та ядерного захисту (РХБЗ); прилади нічного бачення; вантажні транспортні засоби.
«За потреби фінансування також покриє супутні товари та послуги, включно з операційним навчанням військовослужбовців», — зазначили в Раді ЄС.
У Євросоюзі наголошують, що ця допомога підвищить оперативну готовність та взаємосумісність Збройних сил Боснії і Герцеговини.
Окрім захисту власної країни, це посилить їхній потенціал для участі в місіях Спільної політики безпеки і оборони (CSDP) ЄС, а також у міжнародних коаліціях.
«ЄС залишається дуже надійним партнером Боснії і Герцеговини та робить найбільший фінансовий внесок у сектор безпеки», – заявив 13 травня Спеціальний представник і голова делегації Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині Луїджі Сорека під час круглого столу, організованого командувачем EUFOR. Голова делегації ЄС наголосив: «Буквально вчора ЄС схвалив 15 мільйонів євро для Збройних сил Боснії та Герцеговини, а з 2021 року ця підтримка досягне 50 мільйонів євро, що є чітким сигналом про стратегічне значення, яке ЄС надає взаємодії в Боснії та Герцеговині».
- Сербія та Північна Македонія приєдналися до енергетичного Вертикального коридору
Про це було оголошено на зустрічі керівників міністерств енергетики Греції, Сербії, Північної Македонії та Болгарії в Афінах.
«Ми домовилися про розширення вертикального коридору з Північною Македонією та Сербією, а також про інституціоналізацію співпраці між чотирма країнами», – сказав міністр навколишнього середовища та енергетики Греції Ставрос Папаставру.
У зустрічі взяли участь міністр навколишнього середовища та енергетики Греції Ставрос Папаставру, міністр енергетики Сербії Дубравка Ханданович, міністр енергетики та корисних копалин Північної Македонії Саня Божиновська, заступник міністра енергетики Болгарії Кирил Темелков, а також керівники операторів систем передачі електроенергії та природного газу Греції, Сербії, Північної Македонії та Болгарії.
Вертикальний коридор об’єднує інфраструктуру країн Південно-Східної Європи, забезпечуючи транспортування газу з альтернативних російським джерел. Приєднання Сербії та Північної Македонії створює можливість для повноцінного газового потоку з півдня на північ, що дозволить країнам регіону отримувати більші обсяги газу не з Росії.
Головною темою зустрічі високопосадовців енергетичної галузі Сербії, Греції, Північної Македонії та Болгарії в Афінах були проєкти газових інтерконекторів Греція – Північна Македонія та Північна Македонія – Сербія. Перший трубопровід перебуває на стадії будівництва, а його завершення планується цього року. Він дасть змогу постачати природний газ на північ із грецьких терміналів зрідженого природного газу (ЗПГ), а також трубопровідний газ, наприклад, з Азербайджану.
Міністр енергетики Дубравка Ханданович підкреслила, що будівництво газопроводу між Сербією та Північною Македонією планується завершити до кінця 2027 року. Ділянка матиме потужність півтора мільярда кубічних метрів.
Міністр енергетики Саня Божиновська наголосила, що Північна Македонія зі свого боку працює над з’єднанням із Грецією. «До кінця наступного року ми будемо готові, і з’єднання Греція – Північна Македонія – Сербія запрацює», — зазначила вона.
- Саміт процесу Брдо–Бріоні відбудеться в Північній Македонії
Щорічний саміт процесу Брдо–Бріоні, який мав пройти у травні в Хорватії, але був скасований через загострення у відносинах між Загребом і Белградом, перенесено до Північної Македонії та заплановано на жовтень. Про це заявила президентка Словенії Наташа Пірц Мусар під час спільної пресконференції з президенткою Північної Македонії Горданою Силяновською-Давковою.
Процес Брдо–Бріоні був започаткований Словенією та Хорватією у 2013 році як платформа для сприяння європейській інтеграції країн Західних Балкан та підтримки регіональної співпраці. Учасниками є Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія та Албанія, а також ініціатори — Словенія й Хорватія.
Президент Хорватії Зоран Міланович наприкінці березня скасував саміт, який мав пройти у Хорватії, через «політичні заяви та дії президента Сербії», які «суперечать цілям процесу Брдо–Бріоні, погіршують міждержавні відносини та загрожують стабільності регіону». До того Александар Вучич понад рік звинувачував Хорватію у втручанні у внутрішні справи Сербії і в наявності у Загреба планів нападу на Сербію.
Проведення саміту у Північній Македонії дозволить Скоп’є черговий раз привернути увагу до проблеми відсутності прогресу країни на європейському шляху через вимоги сусідньої Болгарії.
- ЄС висуває умови щодо євроінтеграції Косова
У Приштині вважають, що Косово має отримати офіційний статус кандидата на вступ до ЄС та почати переговори про приєднання. «Приблизно через 41 місяць після того, як ми подали заявку на членство в ЄС, для Косова настав час отримати статус кандидата та розпочати переговори про вступ», — написав виконувач обов’язків прем’єр-міністра Альбін Курті в соціальних мережах за підсумками зустрічей з комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, подало заявку на членство в ЄС у 2022 році, і наразі має статус потенційного кандидата.
Кос під час свого першого офіційного візиту до Косова заявила, що прогрес Косова у переговорах про вступ до Європейського Союзу залежатиме від впровадження реформ, просування переговорів про нормалізацію відносин із Сербією та політичної стабільності. «У Європейському Союзі та в процесі вступу є місце для Косова», – сказала Кос, але зазначила, що «Косово терміново має надолужити згаяне у пріоритетах, пов’язаних з ЄС» і що «Косово потребує стабільних інституцій та ефективного уряду».
Візит Марти Кос відбувся напередодні дострокових виборів (7 червня), які були призначені після того, як парламент було розпущено через нездатність обрати президента. Це будуть вже треті парламентські вибори за останні півтора року і другі дострокові вибори за півроку. Відсутність політичної стабільності і повноцінно діючих інституцій, окрім всього іншого, стоїть на заваді ухваленню рішень, необхідних для євроінтеграції.
Іншими значними перешкодами на шляху Косова до ЄС є відсутність прогресу в діалозі із Белградом та той факт, що п’ять країн ЄС — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр — досі не визнають Косово.
- Чорногорській муніципалітет «відкликав» визнання Косово
Депутати місцевої ради (Скупщини) муніципалітету Зета біля Подгориці ухвалили Декларацію про скасування визнання незалежності Косова на території цієї адміністративної одиниці. Рішення підтримали представники Демократичної народної партії (ДНП), Нової сербської демократії, один представник Демократів і три незалежні депутати. Представники опозиційної Демократичної партії соціалістів (ДПС) не брали участі в засіданні, а два депутати від Демократів залишили залу перед голосуванням.
Лідер Демократичної народної партії Чорногорії, депутат парламенту Мілан Кнежевич привітав крок муніципалітету Зета, наголосивши на історичному контексті цього рішення.
Голова муніципалітету Михайло Асанович (ДНП) заявив, що виправляти всі недемократичні рішення треба не лише на місцевому, а й на державному рівні. Він зазначив, що інші міста також повинні ухвалити таку декларацію.
Демократична народна партія, відома своєю лояльністю до офіційного Белграда, до недавнього часу була частиною урядової коаліції.
Чорногорія визнала Косово у 2008 році. Експерти зауважили, що подібні акти місцевих органів врядування не мають правового впливу на міжнародні зобов’язання держави, тому що муніципалітети не наділені конституційним правом підтверджувати або скасовувати визнання іноземних держав, оскільки ці питання за законом перебувають у віданні центрального уряду та Міністерства закордонних справ Чорногорії.
У місцевому відділенні опозиційної Демократичної партії соціалістів назвали цей акт безглуздим та політично мотивованим рішенням.
Міністр державного управління Чорногорії Мараш Дукай, який є членом партії «Албанська альтернатива», назвав рішення Скупщини муніципалітету Зета політичним актом, що не має правової сили і є кроком назад у процесі інтеграції Чорногорії до Європейського Союзу.
